В Україні з 2 вересня стартує “Національний кешбек”. Українським виробникам, торговцям та споживачам пропонують пройти реєстрацію через “Дію” та отримувати повернення витрачених на певні товари коштів. Єдина умова: це мають бути непідакцизні товари українського виробництва.
До кінця 2024-го на експериментальну програму уряд планує витратити 3 млрд грн. Нововведення анонсував президент Володимир Зеленський, а в Раді вже готуються швидко ухвалити необхідні податкові зміни.
Про те, як працюватиме “Національний кешбек” та для чого його розробили, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Навіщо потрібен кешбек?
“Національний кешбек” за задумом уряду має підтримувати українських виробників. Тільки при купівлі їхніх товарів (окрім підакцизних, тобто сигарет, алкогольних напоїв) на спеціальний рахунок повертатимуть 10% від вартості. Тобто якщо, наприклад, обрати італійські макарони, кешбеку не буде, а якщо підтримати українського виробника – на рахунок повернуть 10%.
Такі кроки мають посилити позиції на ринку українських товарів, а ще – допомогти українцям заощаджувати, впевнені в уряді. Хоча з такою позицією погоджуються далеко не всі експерти й депутати (детальніше про це читайте далі).
Продавці, які братимуть участь у “Національному кешбеку”, мають бути на загальній системі оподаткування. Тобто невеличкий магазин, який працює на єдиному податку й має відкритий ФОП, у програмі взяти участь не зможе. Однак усі великі продуктові мережі (й не лише продуктові) вже заявили, що братимуть участь у “Національному кешбеку”.
Тобто купити товар, за який вдасться отримати кешбек, можна буде майже в будь-якій великій мережі супермаркетів.
“Кешбек – це можливість підтримати українців фінансово, особливо напередодні старту опалювального сезону, адже кошти, отримані з кешбеку, можна буде витрати, зокрема, на оплату комунальних послуг”, – ідеться в заяві першої віцепрем’єр-міністерки, міністерки економіки України Юлії Свириденко.
Кешбек нараховуватиметься тільки на покупки, які здійснюватимуться безготівково та відображатимуться у фіскальних чеках продавців. Тобто це також має створити переваги для “білого” бізнесу.
Як скористатись кешбеком?
Деякі українські банки вже заявили про те, що відкривають рахунки для участі в “Національному кешбеку”. Йдеться про спеціальний рахунок (може бути як фізична картка, так і віртуальний рахунок), на який надходитиме 10% із витрачених на товари українського виробництва. Як і у випадку з “ковідною тисячею”, активувати рахунок треба буде через “Дію”.
“Сервіс буде доступний для українських виробників і продавців, які зможуть подати заявку на участь у програмі. А також для людей, які купують українське. У кілька кліків можна буде перевірити суму нарахованого й сплаченого кешбеку, а потім витратити його на певні послуги”, – пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Отже, щоб отримати кешбек, треба:
- відкрити картку в банку, який став партнером програми (поступово доєднається більшість банків);
- пройти реєстрацію в “Дії”;
- придбати товар українського виробництва;
- отримати кешбек на картку.
Кешбек можна буде витратити на послуги – медичні, комунальні, спорт, кіно, квитки на потяг тощо. Або задонатити на ЗСУ чи купити військові облігації. Максимальна сума кешбеку – 3 тис. грн на місяць.
Анна Довгальська, заступниця голови правління одного з українських банків, зазначила: до кінця 2024 року до “Національного кешбеку” зможе долучитися дві третини (66,6%) комерційних банків, щонайменше 50% виробників товарів.
“Ця програма може, з одного боку, стимулювати вітчизняних виробників до популяризації власних товарів, фактично рекламуючи їх на державній платформі “Дія” (купувати українське стане модним), а з іншого – збільшить зацікавлення громадян у придбанні товарів саме вітчизняного виробника”, – каже вона.
І хоча ідею розробив уряд, її анонсував президент Володимир Зеленський. Публічних критиків цього рішення небагато, а та критика, яка зараз лунає, передусім стосується економічного ефекту. Є сумніви, що це справді може значно допомогти українському бізнесу. Однак і гірше від цього не стане.
Українці збираються платити кешбеком за комуналку
Дослідницька компанія Gradus Research опитала українців та провела дослідження, аби дізнатися, як планують витратити громадяни кошти з компенсації за купівлю товарів вітчизняного виробництва. З’ясувалось, що 49% планують витратити кешбек на комунальні послуги. Ще 30% опитаних – на оплату медикаментів або лікарських консультацій.
І 25% українців планують переказати компенсацію на благодійність, зокрема на підтримку Сил оборони України. Згідно з чинним законом, дохід від кешбеку має оподатковуватись. Щоб змінити це, у Верховній Раді незабаром розглянуть законопроєкт №11400. Єдина його норма – не стягувати податок із доходу від “Національного кешбеку”.
29 серпня документ розглянув Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Ідею підтримали 16 народних обранців, двоє утримались і лише один – проголосував проти. Єдиним, хто не підтримав ідею, виявився заступник голови згаданого комітету Ярослав Железняк. Він активно критикував нововведення впродовж останніх тижнів.
Нардеп вважає, що гроші (а це 3 млрд грн цього року) просто “роздадуть на вітер”. Окрім того, Кабмін, аби пришвидшити процес та обійти рішення Ради, вирішив використати кошти з Фонду підтримки підприємств. Тобто це кошти, які мали піти на підтримку бізнесу.
“Якщо я правильно читаю додаток, то цим рішенням уряд “розпакує” банківську таємницю й отримає всю інформацію щодо руху грошей на картці/рахунку тих фізиків, хто захоче взяти участь. Зокрема податкова. З цієї сторони ідея заграла новими барвами”, – зазначав Железняк.
Уряд прогнозував, що “Національний кешбек” додасть до ВВП +0,25%. А витратить на це країна 3 млрд поточного року та ще 6 млрд – наступного. Як насправді працюватиме нова програма та чи допоможе вона українським виробникам, буде зрозуміло вже наступного місяця, після старту “кешбеку”.
Джерело: OBOZ.UA
