Таємна мережа фейкових новин, що фінансується Росією, намагається зірвати майбутні демократичні вибори у Молдові. Учасники за гроші роблять неправдиві публікації, проросійські опитування, намагаючись видати їх за суспільні настрої.
Про це йдеться у розслідуванні BBC. Журналісти під прикриттям виявили, що учасникам пропонували гроші за публікації проросійської пропаганди та фейкових новин. Їхня мета – підірвати авторитет проєвропейської правлячої партії країни напередодні парламентських виборів 28 вересня.
Учасникам платили також за проведення так званих опитувань від імені неіснуючої організації. Їх завданням було знаходити прихильників проросійської опозиції, записувати їхні відповіді на відео та видавати це за суспільні настрої.
Перші результати таких фальшивих опитувань уже з’явилися в Інтернеті. Вони нібито свідчать про програш правлячої партії, хоча офіційні дані показують іншу картину.
Реальні дані соціологів
Насправді опитування авторитетних соціологічних служб демонструють перевагу Партії дії та солідарності (ПАС). Політична сила, заснована президенткою Майєю Санду, наразі випереджає проросійський Патріотичний виборчий блок (ПВБ).
Тобто фейкові дослідження мають створити сумніви щодо легітимності майбутніх виборів. Організатори розраховують підірвати довіру до офіційних результатів.
Зв’язок мережі з Іланом Шором та “Євразією”
ВВС встановила, що мережа пов’язана з молдовським олігархом Іланом Шором. Проти нього США запровадили санкції за “зловмисні операції впливу Кремля”, а Велика Британія – за корупцію; нині він перебуває в Москві.
До схеми також причетна неурядова організація “Євразія”. Вона має тісні зв’язки із Шором і перебуває під санкціями США, ЄС та Великої Британії через підкуп громадян Молдови під час референдуму 2023 року.
Референдум про вступ Молдови до ЄС тоді завершився мінімальною перевагою проєвропейських голосів. Саме тому Кремль і його союзники прагнуть змінити тактику.
“У 2024 році в центрі уваги кампанії [Ілана Шора] були гроші. Цього року в центрі уваги дезінформація”, – заявив начальник поліції Молдови Віорел Чернаутяну в інтерв’ю BBC World Service.
Журналісти звернулися за коментарями до Ілана Шора та представників організації “Євразія”, але ті на запит не відповіли.
Молдова – невелика держава, але її географічне положення робить країну стратегічно важливою. Вона розташована між Україною та Румунією, яка є членом ЄС, що робить Молдову особливим об’єктом інтересів як Брюсселя, так і Кремля.
Російська мережа у Telegram координувала фейкові кампанії в Молдові
Всесвітня служба BBC отримала доступ до таємної мережі, яка діяла через месенджер Telegram. Посилання для входу журналістам передав інформатор. Цей доступ дозволив зрозуміти, як працює антидемократична пропагандистська система. Розслідування показало масштабні спроби вплинути на вибори в Молдові.
Журналістка під прикриттям разом із 34 іншими новачками була запрошена на таємні онлайн-семінари. Вони мали на меті підготовку “оперативників” для інформаційної кампанії. Серед назв лекцій були гучні гасла, як-от “Як пройти шлях від кухні до національного лідера”. Кандидатів регулярно тестували, щоб відсіяти тих, хто не підходив.
Після цього з журналісткою зв’язалася координаторка мережі Аліна Жук. Вона родом із Придністров’я, а її соцмережі свідчать про часті поїздки до Росії.
Жук повідомила, що журналістці під прикриттям готові платити 3000 молдовських леїв (близько 170 доларів) щомісяця. Гроші надходили б через підсанкційний російський банк “Промсвязьбанк”, який обслуговує Міноборони РФ і пов’язаний із компаніями Ілана Шора.
Новобранців навчали створювати пости в TikTok та Facebook із допомогою ChatGPT. Їм пояснили, що повідомлення мають бути із сатирою, але не повністю згенеровані ШІ.
У Telegram-групі журналісти BBC побачили старі інструкції учасникам. Спочатку завдання обмежувались патріотичними постами про історичних діячів Молдови, але згодом теми стали відверто політичними.
Журналістці наказали поширювати бездоказові заяви проти уряду. Зокрема, про нібито плани фальсифікацій виборів, про “умови ЄС”, що вимагають перетворити молдован на ЛГБТК+, а також про начебто причетність президентки Маї Санду до торгівлі дітьми.
Попри такі вкиди, BBC не виявила ознак аналогічних кампаній проти влади у соцмережах. Журналісти під прикриттям публікували лише точний контент і робили це обмежено.
Розслідування показало, що мережа складається щонайменше з 90 TikTok-акаунтів. Вони публікували тисячі відео, які з січня набрали понад 23 мільйони переглядів та 860 тисяч лайків. Це значні цифри для країни з населенням лише 2,4 мільйона. Водночас DFRLab підрахувала, що ширша мережа зібрала понад 55 мільйонів переглядів і 2,2 мільйона лайків.
Крім дезінформації, Аліна Жук пропонувала платити 200 леїв (12 доларів) на годину за проведення вуличних опитувань. Йшлося про неофіційні розмови з жителями Кишинева щодо їхніх політичних симпатій.
Респондентів, які підтримували проросійську опозицію, пропонували таємно записувати на відео. Жук стверджувала, що це потрібно, аби “запобігти фальсифікації виборів” у разі перемоги Партії дії та солідарності.
Агентка BBC зафіксувала телефонну розмову Жук, де та просила гроші з Москви. Координаторка казала: “Мені просто потрібно виплатити своїм людям зарплату”.
Крім цього, журналісти знайшли фотографії Жук на сайті НУО “Євразія”, пов’язаної з Іланом Шором. Одна з Telegram-груп також мала назву “Лідери Євразії”.
Посольство Росії у Великій Британії заявило, що не має стосунку до дезінформаційної кампанії. У дипломатичному відомстві також звинуватили ЄС у втручанні у вибори в Молдові.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше президентка Майя Санду заявила, що Росія розширила кампанію впливу на Молдову перед парламентськими виборами, запланованими на 28 вересня. Кремль намагається “захопити Молдову через виборчу урну”.
Джерело: OBOZ.UA
