Порушення Росією повітряного простору НАТО набули безпрецедентного масштабу. Десь росіяни запускають дрони, десь – залітають на винищувачах, однак Європа трактує інциденти як частину єдиної стратегії, яку реалізує Кремль.
Цими провокаціями Москва може переслідувати конкретну мету. Яку саме – розповіли в Associated Press.
Росія розгорнула масштабну кампанію проти НАТО
Росія й раніше порушувала повітряний простір НАТО. Однак у вересні ці вторгнення набули безпрецедентного масштабу.
Так, до Польщі залетіли близько двох десятків російських дронів, у повітряному просторі Естонії упродовж 12 хвилин перебували російські винищувачі, поодинокі безпілотники залітали у Румунію та Латвію, а у Данії через невідомі БпЛА у повітрі закривали аеропорти.
У Росії причетність до цих провокацій заперечують. Однак у Європі майже ні в кого не залишилося сумнівів, що за ними стоїть Москва і що її дії є навмисними і систематичними – і вкладаються у певну “ширшу схему”, організовану Кремлем.
Попри те, що в окремих випадках для протидії порушникам у небо піднімали авіацію Альянсу, поки особливої реакції з боку НАТО на провокації Москви не було. Однак продовження таких інцидентів підвищує шанси на пряме військове зіткнення між НАТО та РФ. Тож в агентстві поставили собі запитання: навіщо це Москві?
Можливі мотиви Росії
В АР нагадали про ультиматум російського диктатора Володимира Путіна до НАТО, в якому той вимагав “повернення” Альянсу до “кордонів 2007 року” (а значить – виключення з блоку країн Балтії та низки інших держав східної Європи), а також гарантій невступу до організації України. Тоді у НАТО ці вимоги відкинули.
Ще однією претензією російського диктатора вже під час повномасштабного вторгнення в Україну стала військова допомога західних країн Києву, особливо передача далекобійних озброєнь, що дозволяли би вражати цілі на території РФ. На такі ураження Кремль грозився відповідати атаками на військові об’єкти у країнах-членах Альянсу.
“Деякі експерти розглядають нещодавнє збільшення кількості вторгнень у повітряний простір НАТО як спробу Росії побачити реакцію альянсу, щоб скористатися будь-якими розбіжностями чи нерішучістю“, – назвали автори матеріалу один з можливих мотивів Москви.
Ще однією метою Кремля може бути переключення уваги та ресурсів НАТО з підтримки України на захист власної території.
“Можливо, їхній розрахунок полягав у тому, що тепер європейські країни повинні додатково надіслати щось Естонії щодо засобів протиповітряної оборони, а це означає, що вони не зможуть надіслати їх Україні. Росія намагається відірвати нас від України“, – сказав міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
Натомість експерт з питань російської політики Марк Галеотті переконаний, що Москва намагається зупинити країни НАТО від надання Києву надійних гарантій безпеки, зокрема від розгортання європейських військ після укладання мирної угоди – чого Кремль категорично не бажає приймати.
“Це Москва намагається сказати: “Просто подивіться, наскільки небезпечними вже є речі і наскільки небезпечними вони можуть стати. Пам’ятайте, що ми більш сміливі, свавільні, безрозсудні, рішучі — використовуйте будь-який прикметник, який вам подобається, але суть у тому, що ми є більшою частиною цього”, — заявив Галеотті.
А ось старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас серед мотивів Кремля називає прагнення підкреслити слабкі сторони НАТО з метою “посіяти в свідомості союзників руйнівне питання: чи готові ви воювати з Росією за країни Балтії?”.
“Росії не потрібно перемагати НАТО військово, якщо вона може перемогти його політично. Якщо члени альянсу не вірять, що інші члени прийдуть їм на допомогу, коли на них нападуть, вони почуваються ізольованими”, – зазначив експерт.
Тим часом керівник програми Європи, Росії та Євразії в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень Марк Бергман вважає, що найбільше Москву цікавило, як на провокації відреагує ключова держава Альянсу – США. І реакцією Кремль міг лишитися задоволеним.
“Я думаю, що це було досить розчаровуюче. Я думаю, що ми бачимо, що Сполучені Штати за президента Трампа не відчувають відповідальності за європейську безпеку, і це буде досить повчальним для росіян. Вони можуть ще більше загострити ситуацію“, – прокоментував Бергман потенційні наслідки млявої реакції на російські витівки з боку Вашингтона.
Реакція США та НАТО на провокації Росії
Після вторгнення у свій повітряний простір двох десятків російських дронів, Польща активувала статтю 4 Альянсу, що передбачає скликання засідання країн-членів у разі, якщо територіальна цілісність, політична незалежність чи безпека одного з них перебувають під загрозою. Наслідком став початок операції з посилення протиповітряної оборони на східному фланзі блоку.
Після того аналогічне засідання відбулося вже за наполяганням Естонії, до якої залетіли російські винищувачі: у НАТО за його підсумками застерегли Москву про наслідки у разі продовження порушень.
Польща тим часом заявила, що “без обговорення” збиватиме будь-який об’єкт, який залетить на її територію. Однак, наголошують в АР, досі незрозуміло, чи поділяють такий підхід її союзники по Альянсу. Адже, наприклад, генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що рішення щодо того, збивати російські літаки чи ні, ухвалюватиметься відповідно до “наявних розвідувальних даних щодо загрози, яку становить цей літак”.
Президент США Дональд Трамп взагалі спершу заявив, що порушення повітряного простору НАТО російськими винищувачами “могло бути помилкою”. І хоча згодом він публічно підтвердив, що поділяє думку щодо необхідності збивати російські літаки у разі подібних порушень, США, як випливає зі слів Трампа, участі у цьому не братимуть.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що у ніч проти 26 вересня Данія знову закривала аеропорт Ольборга через невідомі дрони. Тільки у цій країні на такий крок змушені були піти вдруге за останню добу.
Данський уряд не сумнівається, що має справу з “гібридними атаками”, що спрямовані проти Європи.
Джерело: OBOZ.UA
