Хорунжа школа 3-го армійського корпусу може стати ключовим інструментом у зменшенні кількості випадків СЗЧ, заявив Дмитро Кухарчук з позивним “Сліп”. За його словами, успіх цього підходу залежить не лише від школи, а й від того, як командири працюють зі своїми підрозділами.
Військові мають сприймати хорунжу школу як додатковий інструмент для роботи з людьми, а не формальне завдання, яке “потрібно зробити”. Про це Кухарчук розповів у подкасті для OBOZ.UA.
Дмитро Кухарчук пояснив, що Хорунжа школа масштабує дух і підходи, які впроваджує Андрій Білецький.
“Передусім, коли командири це сприймають як додатковий інструмент, це працює”, – наголосив він.
Кухарчук зазначив, що успіх школи неможливий без залучення командирів на всіх рівнях: “Я впевнений, що це в тому числі робота хорунжої служби, але це й зокрема робота командирів – правильно зі своїми людьми”.
Він підкреслив, що масштабування цих підходів відбувається завдяки світоглядній картині та баченню Андрія Білецького.
“Просто до когось воно дійшло раніше без хорунжої служби, з кимось ми працюємо через хорунжу службу, через хорунжу школу, й усю цю історію масштабуємо”, – сказав він.
Кухарчук додає, що особиста відповідальність командирів є критичною: “Знову-таки, я десь впевнений, що не повною мірою можу це зробити. Командири у своїх підрозділах теж у комунікації, спілкуванні з ним цю історію допрацьовують далі”.
Захисник також наголосив на проблемі недостатньої мотивації у військах.
“Війська бухають, війська займаються корупцією, деградація відбувається, ну цим же ж треба займатися. Тобто це все має хтось тримати на контролі, хтось має з цим усім боротися. Але коли постає питання, хто це робитиме, хто завгодно, тільки не я”, – пояснив він.
Кухарчук звернув увагу на те, що низку посад, відповідальних за роботу з людьми та комплектування особового складу, не вважають престижними.
Він підкреслив, що Хорунжа школа – це інструмент, який працює лише тоді, коли командири серйозно сприймають її та беруть на себе відповідальність.
“Крім того, що це якийсь вплив, крім того, за це все ще й відповідальність потрібно нести. Відповідальність – це така штука, коли якщо ти не впорався, то маєш, у кращому випадку, хоча б піти. А якщо ти не йдеш, тоді система не працює. А вона мала б працювати”, – сказав він.
Як повідомляв OBOZ.UA, у Силах оборони України триває масштабна корпусна реформа, навіть попри складну обстановку на фронті. Вже створені корпуси набули визначених спроможностей, а зараз відбувається другий етап реформування – нарощування та передислокація бригад.
Джерело: OBOZ.UA
