Дійсно, навіщо? Вони потрібні більш Пентагону.
Американці проводять ревізію своїх запасів. Бо вони не знають, скільки у них ракет – 100 тис. або мільйон.
І у час посилених повітряних атак Росії, коли наша протиповітряна оборона працює на межі, Пентагон буде займатися бухгалтерію.
Особливо не вистачає в Пентагоні 155 мм гаубичних боєприпасів з дальністю 70 км, чи ракет до “Himars” з дальністю 150 км.
Ну все зрозуміло, може Панама завтра перейде кордони США і треба буде відбивати їх атаки. Ну а ракети к “Patriot”, ракети земля-повітря, Штатам більш потрібні, ніж українцям, котрих бомбардують кожен день.
А може через років 15-20 вони знадобляться Пентагону?!
Спершу інформація про це зʼявилася в виданні “Politico”, потім її підтвердила заступниця прес-секретаря Білого дому Анна Келлі.
Наскільки це критично для України?
По-перше, ми не знаємо, скільки цих ракет є у нас, це воєнна таємниця.
По-друге, можна сподіватись, що Трамп завтра прокинеться і скаже,що нічого подібного він не знає.
Ну, а коли рішення дійсно прийнято, то це політичне рішення.
Трамп хоче щось добитись від України.
І тому вкотре треба зрозуміти, що нам потрібно розробляти і масштабувати виробництво своєї зброї. Те, що треба було робити ще 5 років тому, будемо надіятись, почало робитися зараз.
Особливо треба обʼєднувати зусилля з німецьким “Iris t”, з норвезьким “NASANS”, співпрацювати з Францією.
Можливості в Європі є.
Головна наша проблема, що ми зациклені на західну допомогу, котра нам дійсно потрібна, і не можемо чи не хочемо задіяти наші внутрішні ресурси.
Наші дрони вже можуть поражати цілі на відстані 1200 км.
Нам потрібні нові види озброєння, такі як дрони-перехоплювачі шахедів, ракети к зенітним комплексам… Все є в одиничних розробках, а від держави потрібно почати їх серійний випуск.
І взагалі – і протиповітряна оборона, і успіхи на фронті – це процес комплексний, і не тільки дронами вирішується.
Приватні фірми дають ідеї, випускають одиничні зразки, а задача держави запускати їх в серійне виробництво.
Від цього залежить багато чого, в тому числі і наша свобода.
Бо надіятись тільки на цих хлопців, котрі сьогодні цілуються, а завтра ворогують, треба з
обережністю.
Джерело: OBOZ.UA
