Ухвалення Радою Європейського Союзу (ЄС) рішення про виділення Україні макрофінансової допомоги на 35 млрд євро є не останнім кроком на шляху до цих коштів. Через півтора тижня має відбутися голосування у Європейському парламенті, який має це підтвердити, після чого процес буде запущено.
Про це повідомив перший заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк (“Голос”). Він пояснив, що, оскільки пропозиція Європейської комісії щодо кредиту стосується бюджету блоку, її має схвалити більшість членів Європарламенту. Попередня дата голосування – 22 жовтня. Якщо воно буде ухвалено вже у першому читанні (тобто без змін), Рада ЄС має оприлюднити рішення в Офіційному журналі. Вже наступного дня після публікації рішення набуде чинності
“Однією з головних передумов надання допомоги є вимога, щоб Україна продовжувала дотримуватися ефективних демократичних механізмів. Це включає наявність багатопартійної парламентської системи та повагу до верховенства права”, – наголосив Железняк.
Він також зазначив, що перед наданням макрофінансової допомоги Україна укладе Меморандум про взаєморозуміння з ЄС. В документі міститимуться детальні політичні умови для виділення коштів, які мають відповідати крокам, що передбачені програмою допомоги Ukraine Facility Plan, але можуть включати й додаткові поправки.
Крім того, Меморандум зобов’яже Україну сприяти співпраці з ЄС у галузях відновлення, реконструкції та модернізації оборонної промисловості. Така співпраця має відповідати цілям Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) та інших відповідних програм ЄС. Це може означати додаткові реформи в Україні
“Європейська комісія перевіряє виконання політичних умов, передбачених у Меморандумі, і ухвалює рішення про виділення траншів МФД на основі цієї оцінки. Комісія також здійснює моніторинг виконання передумови щодо дотримання Україною демократичних стандартів і поваги до прав людини перед тим, як здійснювати виділення коштів”, – додав Ярослав Железняк.
Нардеп попередив, що Єврокомісія може тимчасово призупинити або повністю скасувати виплати за макрофінансовою програмою, якщо виявиться, що Україна не поставлених перед нею умов. Ба більше, якщо виявляться серйозні порушення домовленостей (зокрема акти корупції або шахрайства), ЄС може вимагати дострокового погашення кредиту.
Варто зазначити, що гроші виділяються на безповоротній основі. Їх покриють за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів. Це є компромісним варіантом фінансування, спрямованим на обхід вето Угорщини – воно дозволить США приєднатись до угоди пізніше та зменшити ризики ЄС.
Як “Велика сімка” намагається використати заморожені активи РФ для допомоги Україні
Лідери G7 ще в червні 2024 року домовилися надати Україні кредити на суму $50 млрд, гарантовані замороженими російськими активами. Згідно з планом, виділення коштів мали розділити відповідно до економічних показників країн “Великої сімки”: ЄС та США покрили б по $20 млрд, а решту коштів виділили б Канада, Японія та Велика Британія.
Однак умовою для виділення коштів США було офіційне продовження арешту російських активів в ЄС, де знаходяться майже 200 млрд євро. Євросоюз поки що так і не зміг ухвалити це рішення через вето Угорщини – щоб обійти його Єврокомісія збільшила свою частку в кредиті до 40 млрд євро (під гарантії загального бюджету блоку), що зустріло супротив країн-членів ЄС. Вони вимагали, аби Велика Британія, Канада та Японія збільшили свої частки.
Остаточна сума у 35 млрд євро є компромісною і дозволить США приєднатись до угоди пізніше та зменшити ризики ЄС. Більшість країн ЄС та Європейський парламент мають схвалити кредит ЄС до кінця року.
Раніше OBOZ.UA вже повідомляв, що Україна виконала 8 із 9 завдань за програмою Ukraine Facility у третьому кварталі 2024 року, але одне з них все ще перебуває на фінальній стадії. Держава все ще завершує підготовку Концептуальної записки щодо відступів від зобов’язань з оцінки впливу на довкілля.
Джерело: OBOZ.UA
