Єдиним законним засобом платежу в Україні є гривня, і це залишається принциповою позицією НБУ. Криптовалюта таким засобом не є.
“Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо”, – сказав він.
За його словами, відбулося кілька технічних місій МВФ для вивчення різного досвіду і напрацювання комплексних пропозицій щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які врахували б європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.
Пишний вважає, що із запровадженням ліміту перекази з картки на картку у 150 тис. гривень на місяць із 1 жовтня 2024 року недобросовісні особи активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності, і обсяг операцій із криптоактивами зросте.
На його думку, сьогодні ринок віртуальних активів здебільшого обслуговує тіньовий обіг та схеми оптимізації.
“Я розумію, що це вимагає від нас і від інших стейкхолдерів відповідної реакції. Зокрема, з нашого боку ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто-густо пов’язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів”, – сказав голова НБУ.
Нагадаємо, позиція центральних банків світу щодо крипто валют залишається вкрай обережною. Водночас у січні 2024 року Комісія з цінних паперів та бірж США вперше схвалила біржові фонди, які інвестують безпосередньо в біткойн. Цей крок став знаковою подією для сектора цифрових активів вартістю приблизно 1,7 трильйона доларів.
У НБУ і раніше заявляли, що не вважають криптовалюту платіжним засобом. Як зазначила перший заступник голови Національного банку Катерина Рожкова, ми вже були свідками серйозних потрясінь на цих ринках у США, “коли виявлялося, що криптовалюти, які мали бути забезпечені фізичними доларами, виявилися незабезпеченими нічим, і це дуже великі ризики”.
Джерело: РБК Україна
