Пандемія коронавірусу та війна суттєво вплинули на освіту і психологічний стан українських підлітків.
Діти втрачають мотивацію до навчання через стрес, розповів Gazeta.ua освітній експерт, шеф-редактор порталу “Освітня політика” Віктор Громовий.
“Зниження цінності знань у суспільстві в цілому та серед школярів почалося ще задовго до COVID-19. Останнім часом все більше учнів вважають, що сумлінне навчання не відкриває перед ними достатніх перспектив, а знання не є запорукою успіху в нашій країні”, – сказав Громовий
Зниження мотивації до навчання, яке було ще до пандемії зараз посилюється. Педагоги б’ють на сполох через серйозні прогалини у знаннях учнів, наголосив експерт.
“Проблема посилюється й через знецінення вищої освіти в Україні, яка перетворилась на просте роздавання “корочок” усім підряд. Нині 84% молоді навчається у вищих навчальних закладах, проте рівень цінності диплома значно знизився. Для порівняння, у Німеччині цей показник становить лише близько 40%, але вища освіта там має значно більшу вагу,” – зазначив Громовий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В реаліях воєнного часу: для старшокласників змінили формат вивчення предмету “Захист України”
Він порівняв ситуацію в Україні з Ізраїлем, де з самого початку проголошення незалежності взяли курс на побудову суспільства знань. Там розуміють цінність отримання сучасної вищої освіти.
“У нас знання часто сприймаються як теоретичні та малоцінні на ринку праці. Це демотивує учнів. А в Ізраїлі навчання є критично важливим для розвитку особистості та суспільства,” – додає він.
Система забезпечення якості освіти в школах фактично існує лише на папері. А реальна якість викладання перебуває у “крутому піке”, додав спеціаліст.
“Наразі ми маємо структуру, що називається ДСЯО (Державна служба якості освіти України. – Gazeta.ua), але не маємо справжньої високої якості освіти.
Як наслідок, систему забезпечення якості освіти в кожному закладі ніби й додали, а якості немає”, – заявив Громовий.
Вирішувати проблему з якістю освіти потрібно завдяки багаторічній системній роботі.
“Проектування і запуск системи забезпечення якості освіти на рівні закладу освіти, становлення культури якості – це тривалий процес. Управління якістю — це “вищий пілотаж” управління – як і менеджмент інновацій чи мотиваційний менеджмент. За умови системної роботи в цьому напрямку, через 5 років цю науку змогли б опанувати максимум 5% найпрогресивніших директорів шкіл, через 5 років- ще 10%. А в нас усі 100% відразу створили систему забезпечення якості. Звісно, усе звелось до чергової паперової вахканалії” – вважає Громовий.
Зараз вкрай важливо звернути більшу увагу на соціальну підтримку школярів, щоб подолати мотиваційну кризу та підвищити цінність знань у суспільстві і вдатися до цілеспрямованої роботи задля просування популяризації саме якісної освіти.
Джерело: Gazeta.ua
