У січні 2025 року країни ЄС планують відновити обговорення нових санкцій проти російської економіки. Це стане можливим після того, як Польща, один із найсильніших прихильників України, перейме кермо управління від Угорщини.
Про це пише Politico. Важливим аспектом цих змін є ротація головування в Раді ЄС – роль, яку Угорщина, союзник Москви, передасть Польщі, відомій своєю жорсткою позицією стосовно підтримки України.
Протягом останнього півріччя прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан активно використовував головування своєї країни для пригальмування діалогу про санкції проти Росії. Політика Орбана, спрямована на зближення з Москвою, викликала чимало занепокоєння в інших країнах ЄС, особливо в тих, хто є твердими прихильниками підтримки України у війні проти російської агресії. Незважаючи на загальне скорочення поставок російського газу та нафти до Європи, існує чимало лазівок, якими Росія користується для продовження експорту своїх енергоресурсів.
Зокрема, значна частина російського скрапленого природного газу (СПГ) продовжує надходити до Європи, попри офіційні санкції. Кремль використовує різноманітні тактики, такі як переорієнтація постачань через треті країни, що дозволяє обходити заборони. Розширюється також флот танкерів, що перевозять російське викопне паливо, часто залишаючись непоміченими через складність їхнього відстеження.
У січні 2024 року Польща, яка давно відома своєю активною підтримкою України, перейме головування в Раді ЄС. Це надає Варшаві можливість вплинути на санкційні процеси в блоці і переглянути існуючі санкції щодо Росії. Польща вже сигналізувала, що її головною метою стане боротьба із російськими енергоресурсами, зокрема газом, що продовжує надходити на континент. Польський уряд вважає, що цей аспект залишається одним із найважливіших джерел доходів для Кремля, і його необхідно обмежити жорсткішими заходами.
Польські посадовці, зокрема міністр клімату та навколишнього середовища Кшиштоф Болеста, наголошують на необхідності термінового вирішення проблеми зростання імпорту російського газу. Під час зустрічі в Люксембурзі Болеста заявив, що цей процес є “поганим знаком” і що ЄС має знайти спосіб протидіяти цій загрозі.
Країни-члени ЄС вже ввели санкції на нафту та значно зменшили закупівлі російського трубопровідного газу. Однак лазівки, які дозволяють Кремлю продовжувати продавати енергоресурси, залишаються серйозною проблемою. Експерти, зокрема Марія Шагіна, економіст і експерт із санкцій Міжнародного інституту стратегічних досліджень, вважають, що блок повинен переглянути свою санкційну стратегію, щоб підвищити ефективність її застосування.
Однією з можливих стратегій є посилення контролю за джерелами імпорту російського СПГ. Декілька країн ЄС, включаючи Францію, Чехію, Швецію та три країни Балтії, виступили за введення жорсткішого моніторингу щодо постачань газу та перевірки їх походження. Це питання, ймовірно, буде на порядку денному в період польського головування.
Проте, для того щоб будь-які нові санкції набули чинності, Європейська комісія повинна подати офіційну пропозицію. Дипломати ЄС підкреслюють, що нові заходи мають враховувати недоліки попередніх пакетів санкцій, особливо у сфері нафти та природного газу.
Однією з головних проблем є подолання опору з боку Угорщини, навіть після того, як вона завершить своє головування. Для ухвалення нових санкцій ЄС необхідна одностайність, і Будапешт регулярно використовував своє право вето, щоб заблокувати або пом’якшити обмеження проти Росії. Однак країни ЄС стали дедалі більш креативними у пошуку способів обійти це блокування.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, конгрес США закликає адміністрацію Байдена посилити санкції проти російської нафтосервісної галузі, зокрема проти компанії SLB. Законодавці вважають, що ця компанія підживлює військову машину Путіна, продовжуючи діяльність у Росії.
Джерело: OBOZ.UA
