“Шахеди” над Києвом серед білого дня – це реальна “висока” оцінка якості рішень, які у нас ухвалюють у сфері дронів і захисту від дронів.
До початку великої війни в Україні було не більше 400 осіб, які розробляли дрони (від маленьких до великих), розбиралися в електроніці дронів, у програмуванні дронів, які виготовляли дрони. Уся безпілотна галузь України на початок великої війни – це приблизно 400 професіоналів і близько 10-15 компаній.
Тепер у нас є понад 400 компаній, які заявляють про себе як про розробників і виробників дронів. Уявляєте? – Десятки тисяч людей розробляють і виробляють дрони. Сотні різних типів дронів закуповуються за бюджетні кошти і гроші волонтерських фондів. Одних тільки “аналогів шахедів” у нас “винайдено” нашими “геніальними винахідниками” вже десятка два, не менше… Хіба це не здорово?
Зовсім ні. У країні, в якій за тридцять років незалежності було проведено успішну деіндустріалізацію, заводи перетворено на склади й торговельні центри, професійну технічну та інженерну освіту знищено, де вдень із вогнем не знайдеш хорошого сантехніка або електрика, неможливо підготувати десятки тисяч професіоналів, створити сотні конструкторських бюро й розробити сотні типів безпілотних апаратів усього за 2-3 роки в умовах війни.
На болотах величезний завод виробляє сотні “шахедів” на день, над постійним удосконаленням яких працюють сотні, а то й тисячі професійних конструкторів, інженерів, двигуністів, електронщиків, програмістів, спеціалістів з навігації та зв’язку, систем управління та наведення на ціль. У нас же сотні компаній зі штатом у кілька десятків людей, з яких тільки два-три – реальні інженери, розробляють і виробляють десятки різних типів “українських шахедів”. Ймовірно, українські інженери в десятки разів розумніші за російських інженерів і можуть працювати 24 години на добу сім днів на тиждень, щоб зробити хоча б частину тієї роботи, яку виконують тисячі російських конструкторів та інженерів.
Тому російські шахеди літають над Україною як у себе вдома (краще б у себе вдома літали) – бо вони давно вже технічно значно досконаліші, вони практично не користуються супутниковою навігацією, їх неможливо заглушити (привіт усім нашим шанувальникам всемогутнього РЕБа), вони постійно випробовують нові тактики застосування та алгоритми наведення. Тому ж українські шахеди давно не літають над москвою, і атакують переважно слабко прикриті РЕБом і ППО об’єкти.
І можна вкотре спробувати покарати, поставити в стійло Касьянова, який наважується (з 2014 року) говорити і писати правду (яка нікому нагорі не подобається за будь-якого режиму), але ситуація не зміниться на краще. Щоб виграти війну, а зараз, напевно, вже хоча б не програти її, нам треба більше професіоналізму і менше популізму.
І коли українські дрони почнуть щодня літати над Москвою, а російські дрони перестануть літати над Україною – тоді можна буде сказати, що війну в повітрі виграно.
Джерело: OBOZ.UA
