Путін розуміє: перемога на фронті найближчим часом практично неможлива. Вся ставка йде на блекаут. І тут є один нюанс: США ще два роки будуть критично залежними від цілого ряду компонентів ядерної промисловості, які вони імпортують з Росії.
1. США утримувалися і будуть утримуватися від санкцій проти двох галузей російської економіки: проти санкцій на виробників добрив та проти Росатому. Ввести санкції на ці галузі російської економіки – вистрелити собі в ногу. І тому зараз, я не вірю в те, що відбудуться якісь кардинальні зміни, про які так багато почали у нас говорити на різних рівнях.
2. Наша ключова проблема полягає в тому, що чи не єдиним інструментом тиску на Путіна в питанні обстрілів підстанцій біля АЕС є особисте прохання Трампа. Звичайно, нам потрібно розгорнути інформаційну машину, що Росія хоче повторити Чорнобиль, має зʼявитися переляк наших сусідів, але без елементу “прохання Трампа” цей процес навряд чи зрушиться з місця.
3. Між іншим, саме в цьому контексті варто дивитися на злив інформації, що росіяни відмовилися передавати в американське управління Запорізьку АЕС. Думаю, це якраз частина запобіжних інструментів РФ в майбутніх торгах з США. Запорізька АЕС з 90-х була “полігоном” для американських технологій і для американців дуже чутливим є те, що ці технології опинилися в руках росіян. І вони будуть готові багато чого зробити для того, щоб мати контроль над ЗАЕС. ( якщо комусь цікаво більше деталей, рекомендую книгу Євгена Мочалова та Віталія Крижевського “Перша енергетична. Війна, яку росія програла”.
4. Якщо спробувати подивитися на все це трохи ширше, маємо доволі складну картину всередині США з приводу майбутніх стосунків з РФ. З однієї сторони маємо бажання заробити на “проєктах Дмітрієва” (Зеленський озвучив астрономічні пропозиції в 12 трлн). З іншої, є концепція Бесента про максимальне витіснення Росії з нафтових розкладів всього світу. Це два прямо протилежні напрямки, які можуть зійтися тільки в одному випадку: якщо Путін погодиться на вторинну роль в грі США проти Китаю. Справа в тому, що в цих міфічних 12 трильйонах закладені абсолютно реальні рідкоземи Арктики. А це прямий конфлікт з Пекіном. Все інше, особливо наддорогий видобуток арктичних вуглеводнів, цікавить США, але в віддаленій перспективі. І тут ми маємо ключову проблему: США однією рукою роблять одне, а другою прямо протилежне.
5. Наскільки я розумію, росіяни поставили перед собою задачу до літа зробити частковий блекаут Украіни. І далі вийти на результативні для себе переговори. І це головний виклик для нас. Особливо, зважаючи на те, що поки тільки шукаються рішення, як цьому запобігти.
Джерело: OBOZ.UA
