2026 рік як і всі попередні роки гостро ставить питання щодо забезпечення фінансування науки в Україні, в першу чергу напрямів, що пов’язані з національною безпекою та оборонними технологіями, енергетичною незалежністю, біотехнологій та медицини, цифрової економіки тощо.
У проекті Державного бюджету України на 2026 рік видатки на наукову і науково-технічну діяльність враховано у обсязі 19 869,4 млн грн, з яких за загальним фондом державного бюджету – 15 892,7 млн гривень.
Фінансові ресурси буде сконцентровано на проведенні пріоритетних для держави наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок, максимальній переорієнтації системи наукових досліджень (розробок) на інновації.
Основними пріоритетами підтримки реалізації наукової та науково-технічної діяльності у 2026 будуть:
організація та проведення наукових досліджень Національною академією наук та національними галузевими академіями наук – 11 093,2 млн грн, зокрема підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, які проводять наукові підрозділи наукових установ Національної академії наук України, що мають вагомі наукові та практичні результати своєї діяльності, визнані на міжнародному та національному рівні, – 849,1 млн грн;
підтримка пріоритетних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок закладів вищої освіти та наукових установ, в тому числі за результатами їх державної атестації, формування та виконання державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію – 6 286,4 млн грн;
забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та надання ним грантової підтримки науковим дослідженням – 924,1 млн гривень.
На превеликий жаль, дослідження НАН України буде збільшено недостатньо – всього на 695 126, 6 млн грн.
Щоб домогтися збільшення фінансування науки в Державному бюджеті України, необхідно діяти комплексно, поєднуючи економічні аргументи, політичну роботу та стратегічне планування.
Що ми маємо на сьогодні?
Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, яка передбачає поступове підвищення фінансування науки та інтеграцію в європейський дослідницький простір (Horizon Europe). Рекомендація ЮНЕСКО — витрати на науку повинні складати щонайменше 1% ВВП. В цьому зв’язку – підвищення фінансування дозволить залучити гранти ЄС та Світового банку за принципом співфінансування; зупинити відтік кадрів: за 2022–2024 роки понад 10 тис. українських науковців виїхали за кордон; розвивати оборонні та подвійні технології (дрони, кібербезпека, енергетика).
В даний час доцільно чітко визначити джерела фінансування науки в Україні.
Державний бюджет: поступове збільшення видатків на науку:
- 2026 рік — до 0,5% ВВП;
- 2027 рік — до 1% ВВП.
Встановити мінімальний гарантований обсяг фінансування науки на рівні не менше 3% видатків загального фонду бюджету.
Міжнародна допомога: залучення коштів через спільні наукові програми з ЄС, НАТО та G7; створення Цільового фонду науково-технологічної модернізації за участю МФО (Світовий банк, ЄБРР).
Приватний сектор: впровадження податкових стимулів для бізнесу, який фінансує НДДКР: податковий кредит на інвестиції в дослідження (до 150% витрат); зниження ПДВ на наукове обладнання; державні гарантії для венчурних фондів.
Механізми ефективного розподілу коштів. Тут потрібно чітко поставити акценти як щодо забезпечення ефективності використання коштів, які вже виділяються на НАН України та пріоритетні напрями досліджень і пошук нових джерел фінансування. В даний час можна досить відверто сказати, що навіть ті кошти, що виділяються, використовуються неефективно.
В цьому зв’язку пропонуємо:
- Створення Національного фонду досліджень і технологій, який буде фінансуватися за принципами грантової конкуренції. Доцільно проаналізувати також результативність діючого.
- Пріоритетні напрями:
- оборонні технології та безпека;
- енергетична незалежність;
- біотехнології та медицина;
- цифровізація та штучний інтелект;
- екологія та адаптація до кліматичних змін.
Потрібно забезпечити прозорий аудит видатків через Рахункову палату, Аудиторську службу та відкриті дані. Цікаво скільки відсотків вчених НАН України хоч раз поцікавилися, що пишуть Рахункова палата, Аудиторська служба про НАН України, думаю, якби прочитали – то задумалися, що там діється.
Важливо забезпечити політичну підтримку та суспільні кроки щодо розвитку науки. Зокрема – формування коаліції у Верховній Раді: підтримка профільного комітету з питань освіти, науки та інновацій; публічні кампанії та популяризація науки через медіа: показати суспільству, що фінансування науки = інвестиція у безпеку та економіку. Має бути пропозиція законопроекту про фінансування науки та технологій з чіткими індикаторами результативності.
Підвищення фінансування науки — це не лише соціальна потреба, а й економічна та безпекова стратегія. Без інвестицій у дослідження Україна ризикує залишитися сировинною економікою та втратити інтелектуальний потенціал.
Реалістичним кроком є поступове зростання частки ВВП на науку з 0,3% до 1% протягом трьох років, поєднане з реформою механізму розподілу коштів та залученням міжнародних партнерів.
Джерело: OBOZ.UA
