Якщо відбудеться, в якій би то не було формі, заморозка, то, крім активної фази підготовки до наступного витка, на Україну також чекає нереальний рівень інформаційного тиску.
Москва робитиме все, щоб вибудувати таку картину, що вони нібито і не думали брати Київ і підкоряти всю країну, а ось ті землі, які вони захопили на півдні, — це і був їхній план, якщо не максимум, то точно один з основних і центральних.
Це буде робитися як усередині самої Росії — там уже спущені методички, мовляв, “за Україну-то і не бралися всерйоз”, — так і в Україні, не шкодуючи на це ресурсу.
Це буде робитися не з метою цементування, а з метою — в проміжку, до підготовки до наступного витка — щоб українці не відчували, що змогли домогтися чогось, що весь попередній етап нібито пройшов для них тільки в мінус.
Немов і не було напівоточеного Києва, “Росія в Херсоні назавжди”, харківського бліцу тощо.
А якщо й були, то це все були договорняки і маніпуляції, мовляв, заслуги українських солдатів у цьому немає.
Наприклад, фіни пам’ятають свою війну проти Москви як таку, в якій змогли гідно протистояти радянському натиску і зберегти незалежність.
У Фінляндії пам’ятають цю війну як приклад мужності і стійкості, навіть незважаючи на втрату територій, оскільки було збережено суверенітет.
А ось в СРСР історики вичерпали чимало паперу, щоб зафіксувати в історіографії, що, мовляв, вони тільки хотіли посунути кордон — і не більше.
Або ось інший приклад: Єгипет, будучи битим у всіх війнах проти Ізраїлю, вважає себе переможцем, тому що зміг повернути собі назад Синайський півострів (в обмін на визнання права Ізраїлю на існування і мир з ним).
При цьому те, що єгипетські регулярні частини йшли двома колонами 1948 року вже територією Ізраїлю і його війська, які йшли узбережжям, були за лічені кілометри від Тель-Авіва, — це взагалі викреслюється з історії.
У єгипетському музеї “перемоги” ви про це не прочитаєте.
Мовляв, на ніякий Тель-Авів ми не йшли, нікуди не нападали, і взагалі всього цього не було, а ось була зате агресія Ізраїлю, і ми, не шкодуючи живота свого, відвоювали собі Синай назад.
Думка про те, що якби Єгипет у 1948 році визнав би Ізраїль і одразу уклав би з ним мир, то тоді й не втрачав би Синай, — з усієї цієї вигаданої історіографії викреслюється на корені.
Росія піде таким самим шляхом — перетворити свої невдачі, недопрацювання та обмежені завоювання на повноцінні успіхи.
З іншого боку, роздмухати в українцях комплекс меншовартості, мовляв, нібито ваші втрати безглузді, тому що Росія виконала свої завдання, а ось ви — ні.
Комплекс меншовартості, що роз’їдає зсередини все конструктивне, має не дати адекватно сприймати реальність, проводити роботу над помилками і готуватися до нового витка.
Буде заморозка завтра або через рік (а може, і через три) — готуватися до цього потрібно вже зараз, тому що, як я вже спочатку зазначив, Росія вкине в це колосальний ресурс — вже вкидає.
Джерело: OBOZ.UA
