Президент Трамп зробив неможливе, чого не виходило ні в кого з його попередників: подружити Індію з Китаєм і кинути їм в обійми главу неонацистської держави Вову Путіна. Якщо 20 років тому паном для Кремля був Президент Сполучених Штатів, то тепер усе перевернулося. Індія з її півтора мільярдами населення і Китай майже з такою ж кількістю своїх громадян будуть нагинати Путіна рівно стільки, скільки їм треба.
Росія потрібна Індії та Китаю тільки як джерело дешевої сировини і не більше. Свою продукцію вони хочуть і продаватимуть Європі та Сполученим Штатам із Канадою, де проживає в сукупності теж мільярд громадян із досить високим рівнем доходу. Росія тут не конкурент Європі з Америкою від слова “зовсім”. Війна в Україні для цих двох “глобальних гравців” не більше, ніж інструмент ослаблення і тиску на Росію. Саме з цих позицій і треба оцінювати їхній вплив на Путіна, якщо Київ хоче залучити ці країни на свій бік.
“Історія вчить лише тому, що вона ніколи нічому не навчила народи” (Георг Гегель, німецький філософ, 1770-1831). Останній ешелон із рудою пішов із Радянського Союзу в нацистську Німеччину 21 червня 1941 року. Лише наступного дня радянський уряд зрозумів, що він вигодовував свого ворога. У 2024 році ЄС витратив на російські викопні види палива 22 мільярди євро і це становить близько чверті всіх доходів Росії від їхнього експорту за весь рік.
Так “працюють” санкції Заходу і Президент Зеленський не може нічого вимагати від лідерів ЄС, оскільки цілком залежить від їхньої допомоги. Європа може зрозуміти всю безглуздість її зусиль лише тоді, коли на її міста і села полетять російські бомби і ракети, однак цього ніколи не станеться. Путін і його оточення набагато краще розуміють, ніж лідери Європи, що Росія програє війну з НАТО за два дні, на відміну від “взяття Києва” за три. Це не буде знищення країни, а буде лише знищення її армії, включно з усією її “хваленою ядерною тріадою”. Після чого вся верхівка російської влади піде в небуття, а РФ розвалиться як картковий будиночок. Якщо Путін боявся померти від Ковіду, то з якого переляку він так осміліє і буде готовий померти в ядерній війні, про яку так люблять говорити на всіх російських телеканалах?
Можна, звісно, продовжувати “гнати хвилю” на всіх російських телеканалах про необхідність “денацифікації” і “демілітаризації” України, однак це поступово починає все менше впливати на мізки найбільш “ватного” населення. Тоді як продаж Америкою 17 батарей “Patriots” для української ППО та 3 400 крилатих ракет ERAM для ЗСУ з дальністю польоту до 500 км Москву ніяк не надихає. Одразу виникає запитання, – якщо Трамп “виявився раптом і не друг і не ворог”, а як? І тут немає відповіді.
Залишається одне – продовжувати намагатися втомлювати громадян України нічними нальотами, щоб їм скоріше це набридло і вони “пішли з вилами” знову міняти свою владу. Москва це, на відміну від Майдану 2014, охоче підтримає і знову помилиться. Ось ми і дійшли остаточного висновку – ця війна для Кремля і Путіна особисто не більше, ніж помста за Майдан і революцію, яка змінила всі політичні вектори взаємин Москви і Києва. Це, до речі, теж недооцінюють у Брюсселі та Вашингтоні, а даремно.
Джерело: OBOZ.UA
