Путінська Росія вибула з вищої ліги геополітики. У плані ведення конвенційної війни вона являє собою скоріше типову африканську державу, яка здатна накопичити ресурс для прикордонної військової дестабілізації держави-сусіда, здатна організувати необмежений терор цивільного населення, але не в силах навіть на двосторонньому рівні переломити ситуацію під себе. Це в’єтнамізація путінізму, його повний крах. Путін і його оточення після повномасштабного вторгнення в Україну проявили себе тотальними зовнішньополітичними каліками, які не здатні керувати бійнею, розв’язаною ними ж самими.
У разі триваючого військового вторгнення в Україну путінці не розуміють, куди їм рухатися далі, адже мінімальні просування на фронті не можна порівняти з усім комплексом втрат і витрат, що їх супроводжують. Традиційний звірячий терор цивільного населення дає абсолютно протилежний ефект. У ніч на 31 липня російські ракетні терористи завдали удару по українській столиці, внаслідок якого сталося обвалення під’їзду багатоповерхового житлового будинку. Після завершення рятувальних робіт на місці цієї трагедії та інших місцях, що зазнали повітряного удару, стали відомі масштаби втрат: 31 загиблий, зокрема п’ятеро дітей, і 159 постраждалих.
Чи можливо лише хоч чимось виправдати це чергове невимовне путінське звірство? Навіщо існувати країні і режиму, який з кожним днем генерує лише дні масової та індивідуальної жалоби по обидва боки лінії фронту? Усередині Росії гробове мовчання, ніхто не зворушений катастрофою, яка твориться. Пєсков віщає про імунітет Росії не тільки від іноземних санкцій, а й від гуманізму. Підкреслює працездатність Путіна, який працює без вихідних – терор без вихідних – настанова і для російської вояччини.
Поки Москва звірствує на суверенній українській території, Путіну його клаксопери пишуть промови в дусі Бандунга: “Росія дотримується поваги до суверенітету інших країн і невтручання в їхні внутрішні справи, ця позиція зберігатиметься і надалі…” Таку нісенітницю кремлівський диктатор може розповідати тільки купленим політикам. Схоже, до їх числа долучилося керівництво Лаосу, країни третього ряду в регіоні АСЕАН. Тамтешній президент Сісуліт не тільки не суперечить Путіну, але навіть подарував йому двох слонів на знак зміцнення дружби. Відчувається, як Вейтьян став цілковитою китайською маріонеткою і генерує смисли, затверджені пекінським обкомом. Кров загиблих українців не затьмарює настрою лаоських товаришів. Вони самі відкривають ворота для анексії їхньої республіки китайським сусідом.
Спроби адміністрації Трампа хоч якийсь зв’язок налагодити з кремлівцями виявилися контрпродуктивними. Ще на початку тижня американці говорили з “високопоставленими людьми Путіна” про завершення війни. Проте надалі Вашингтон “не побачив жодного прогресу”. Навпаки войовничий кремлівський відморозок лише дедалі більше замислюється над розширенням війни, новими вбивствами, він дилер насильства та дестабілізації в Європі.
Трамп хоче закінчити військову катастрофу на континенті. Але як це організувати, якщо російська сторона абсолютно не зацікавлена в режимі припинення вогню. Спочатку люди Путіна обіцяють кроки до миру, але буквально за кілька годин бомблять чергове українське місто, проливаючи потоки крові. Дедлайни Трампа на адресу Путіна тільки все більше його підбивають. Він азартний маніяк. Риторика про найтяжчі економічні санкції не лякає російських злочинців. Їм плювати на життя їхніх людей, нехай жеруть траву – ми будемо воювати. Північна Корея в Росії вже не тільки проросла, а й процвітає.
Путін готує відповідь: його риторика в дусі ми готові ще почекати, відкладаючи переговори, свідчить лише про незмінність російського бажання і далі вбивати. Без дуже жорстких покарань, переконливого всебічного агресора зі скаліченою головою не зупинити.
Джерело: OBOZ.UA
