Думающие, что президент США Джо Байден прикрывается ураганом, чтобы не ехать на “Рамштайн” и не помогать Украине, не понимают, как работает цивилизованный мир сегодня.
Зустріч лідерів у форматі “Рамштайн” перенесено після того, як президент Сполучених Штатів Джозеф Байден змушений був відмовитися від участі в цьому заході у зв’язку з ураганом, який якраз зараз наближається до узбережжя американського штату Флорида.
Звісно, через відсутність Джозефа Байдена на цій зустрічі відразу почалися конспірологічні теорії, що, мовляв, очільник Сполучених Штатів скористався ураганом, щоб не відвідувати зустріч у форматі “Рамштайн” і таким чином не ухвалювати якихось кардинальних рішень, пов’язаних із російсько-українською війною, напередодні президентських виборів у Сполучених Штатах. Однак я вважаю, що така конспірологія — це справжній тест на радянськість чи пострадянськість, неусвідомлення самої цінності людського життя.
Якщо Джозеф Байден дійсно хотів би уникнути якихось зустрічей чи ухвалення рішень, пов’язаних із російсько-українською війною, він не анонсував би зустрічі у форматі “Рамштайн” під час свого саміту з українським президентом Володимиром Зеленським у Вашингтоні.
При цьому треба нагадати, що до порядку денного американського президента входила не тільки зустріч лідерів у форматі “Рамштайн”, під час якої мала б обговорюватися подальша допомога Україні. Президент Байден мав відвідати Німеччину з першим державним візитом за 40 років. Треба зрозуміти: жоден із президентів Сполучених Штатів жодного разу не відвідував Німеччину з держвізитом після її об’єднання, і президент Байден хотів бути першим таким лідером.
Наступний пункт порядку денного американського президента — зустріч у форматі чотирьох: президент Сполучених Штатів, президент Франції, федеральний канцлер Німеччини та прем’єр-міністр Великої Британії мали обговорити війну Росії проти України та війну на Близькому сході, дві найважливіші для цивілізованого світу теми.
Ну і, нарешті, після Німеччини, після цих зустрічей, після “Рамштайну”, Джозеф Байден мав відвідати Анголу, щоби таким чином демонструвати, що Сполучені Штати продовжують бути зацікавленими в співробітництві з країнами Африканського континенту.
Вважати, що президент Сполучених Штатів використав ураган, щоб відмовитися від цих важливих пунктів порядку денного, пов’язаних насамперед з його власною політичною спадщиною, може тільки людина, яка не усвідомлює, як узагалі будується політика в цивілізованому світі.
Але, окрім зовнішньої політики, є політика внутрішня: політика, яка передбачає, що в момент випробувань у демократичній державі президент, очільник держави перебуває поруч зі своїми співвітчизниками.
Ми дивувалися тому, що тоді, коли Збройні сили України ввійшли на територію Курської області, Володимир Путін відправився з візитом до Азербайджану. Але треба зрозуміти просту річ: по-перше, російському президентові абсолютно начхати на життя своїх співвітчизників, вони для нього не громадяни й не виборці, і таке зухвале ставлення до росіян Володимир Путін проявляє з першого дня після того, як обійняв посаду очільника Росії. Варто згадати його саркастичний коментар з приводу катастрофи підводного човна Курськ: “Она утонула”.
Ну і, звичайно ж, треба усвідомити, що присутність президента в критичний момент у своїй резиденції — це саме демонстрація критичності цього моменту, а коли очільник держави відправляється з візитом до якоїсь іншої країни, це демонструє, що нічого особливого в країні не відбувається.
Своєю подорожжю до Азербайджану, яка швидко готувалася саме з такою метою, Володимир Путін хотів продемонструвати росіянам, що в наступі Збройних сил України на територію Курської області немає нічого, що мало б серйозно зацікавити російське політичне керівництво й суспільство Російської Федерації.
А зі Сполученими Штатами та Джозефом Байденом, звичайно, зовсім інакше — президент США не може дозволити собі ігнорувати небезпеку для власних співвітчизників, тим більше у час передвиборчої кампанії, коли претендент на посаду президента від республіканської партії Дональд Трамп буквально за кілька годин після відльоту Байдена, коли його літак ще був би в дорозі до Німеччини, сказав би американцям: б”.
І, звичайно, така точка зору, без жодного сумніву, дала б можливість Дональду Трампу розраховувати на додаткові голоси при голосуванні на виборах президента Сполучених Штатів Америки. І Джозеф Байден, як досвідчений політик, все це прекрасно усвідомлює, йому навіть не потрібно це два рази пояснювати.
Це потрібно пояснювати тільки людям, які виросли в суспільствах, де ціна людського життя нічого не варта, а радянське суспільство, з якого вийшла більша кількість коментаторів рішення Джозефа Байдена, це саме таке збайдужіле суспільство, від спадщини якого, ми, на щастя, відмовляємося останні десятиріччя. І саме відмова від такої спадщини створює для нас шанс перемогти Росію у багаторічній російсько-українській війні.
Так що, поза жодним сумнівом, після того як питання, пов’язані з ліквідацією наслідків урагану в штаті Флорида будуть вирішені, буде визначена й дата, коли відбудеться зустріч у форматі “Рамштайн” на рівні лідерів, і зустрінуться президенти Сполучених Штатів, Франції, федеральний канцлер Німеччини та прем’єр-міністр Великої Британії, і відбудеться державний візит президента Сполучених Штатів до Німеччини та, ймовірно, його візит до Анголи. Просто це відбудеться через певний час, імовірно, ще до виборів президента Сполучених Штатів.
Однак очікувати якихось сенсацій від цих зустрічей я теж не став би, коли б вони не відбулися. Адже потрібно усвідомити, що головна мета американського президента на цих самітах — це поговорити про майбутні варіанти розвитку подій, як будуть діяти союзники Сполучених Штатів у разі, якщо на чолі США стане Камала Гарріс, і як будуть діяти союзники США в ситуації, коли на чолі Сполучених Штатів стане Дональд Трамп, позиція якого по допомозі Україні, як, утім, і по війні на Близькому Сході, може серйозно відрізнятися від позиції адміністрації Байдена. Адже Байден політик, саме той політик, який замислюється про власну спадщину, намагається знайти у союзників відповіді на будь-які варіанти розвитку подій, тим більше коли мова йде про багаторічні конфлікти. А ми з вами прекрасно розуміємо, що війна Росії проти України та війна на Близькому Сході — це багаторічні конфлікти, які не мають швидкого рішення, принаймні у найближчі роки запеклого протистояння.
І саме для того, щоб ці запеклі роки привели до перемоги тих, хто бореться з агресією, і мають відбутися саміти у форматі “Рамштайн” та саміт чотирьох західних лідерів, на яких будуть обговорюватися перспективи, в тому числі й російсько-української війни у 20-ті роки нашого сторіччя.
Джерело: OBOZ.UA
