Дуже часто в стрічці зустрічаю повідомлення, мовляв, “Путін уже виграв у Америці”, “нація розколота виборами”, “сценарії Судного дня на підході”.
Таке враження може складатися, якщо дивитися виключно медіа-супровід кампаній обох кандидатів. Тут справді – безкомпромісна боротьба. Медіа, близькі до кандидатів – і ТБ, і преса, і блогери, і “інфлюенсери” всіх мастей у соцмережах – наввипередки атакують опонентів.
Демократи цитують висловлювання Трампа на адресу різних груп виборців і розповідають про його нетолернатність.
Республіканці натомість уже кілька днів поспіль обговорюють фразу Байдена про “сміття” серед прихильників Трампа.
Обидві сторони звинувачують іншу в розколі – притому тут-таки спростовують випади на свою адресу. “Вирвано з контексту” – певно, найбільш часта фраза у повідомленнях штабів обох кандидатів. Навіть кандидати особисто звертають увагу на випади одне одного – в стилі “от кажуть, що… а насправді…”
Зараз зусилля кампаній спрямовані на так звані “хиткі” штати. Вибори президента США формально непрямі – голосують за “виборщиків”. От тільки голоси виборщиків від кожного штату зараховуються тому кандидату, хто набрав найбільшу кількість голосів (окрім штатів Небраска і Мен, де голоси розподіляються пропорційно). Частина штатів “з діда-прадіда” голосують за певну партію. А частина – змінюють позицію.
На цих виборах “хиткими” оглядачі вважають Арізону, Джорджію, Неваду, Північну Кароліну, а головним чином – “північно-східну трійку”: Мічіган, Пенсільванію і Вісконсин.
Саме позиція виборців цих трьох штатів наче схилила ваги результатів виборів у 2016 і 2020.
Тож кандидати витрачають величезні зусилля і кошти на кампанію там, де можна здобути остаточну перевагу. Під увагою і Небраска – через розподіл виборщиків принаймні один голос може іти врозріз з позицією штату.
Кампанія запекла, важить буквально кожен голос. Тим більше, що голосування йде і достроково (поштою). У деяких штатах так уже проголосувало більше половини зареєстрованих виборців. Очікується, що загальна кількість відданих таким чином голосів може перевищити 60%. Оглядачі перечаються, чиїх голосів там більше – бо в різні роки бувало по-різному. Кандидати тим часом мотивують своїх виборців не проминути шанс проголосувати.
Високий градус кампанії і створює враження, ніби “Америка на порозі розколу”.
Але ситуація далеко не така катастрофічна, як хочеться Росії і як вона транслює через свої засоби пропаганди.
1
Вибори в США – це завжди “хоч святих винось”. Лунає таке і в такий спосіб, що українські вибори здаються шкільними п’єсками.
А після виборів традиція – забути і йти далі.
2
Влада (“глибинна держава” , як тут кажуть – тобто, апарат управління) вживає превентивних заходів:від демонстративного розміщення найширших кіл спостерігачів (американських і міжнародних), від мобілізації правоохоронців і навіть Нацгвардії для попередження правопорушень – до системного і масового роз’яснення:
- і того, як працює система і чому її неможливо використати для підтасовки результатів,
- і як працюють російські фейки, зокрема про нібито “фальшування результатів”.
3
Самі кандидати хочуть стати президентом всіх американців. Тому після “вирвано з контектсу” друге найвживаніше слово – “коаліція”.
Мається на увазі об’єднання різних груп виборців, незалежно від походження, заради майбутнього країни.
США загалом справлялися із складними ситуаціями, коли думали про майбутнє. Це все ще – динамічна потужна держава з амбітними цілями. Вже за три дні, впевнений, російські фейки і страхи багатьох будуть спростовані.
Джерело: OBOZ.UA
