Немає ніяких сумніві у тому, що найближчий тиждень може бути багато у чому визначальним для Європи і світу. Путін окрилений величезною дипломатичною перемогою на Алясці прибув до Китаю з офіційним візитом. Як повідомляють китайські інформагентства, літак Путіна вранці в неділю, 31 серпня, приземлився в аеропорту Біньхай китайського міста Тяньцзінь.
Зустріч Путіна була достатньо скромною в порівнянні з тим як зустрічали, наприклад, президента Азербайджану Алієва. Поїздка російського правителя до Китаю на запрошення голови КНР Сі Цзіньпіна триватиме, незвично довго, аж чотири дні – з 31 серпня по 3 вересня, такі довгі візити до однієї країни трапляються надзвичайно рідко, що вказує на виняткову важливість цього візиту для Путіна.
Відомо, що він візьме участь у саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), який відбудеться у Тяньцзіні з 31 серпня до 1 вересня, на який зʼїдуться лідери багатьох країн світу.
В інтерв’ю, опублікованому 30 серпня китайським інформаційним агентством “Сіньхуа”, Путін заявив, що саміт “зміцнить здатність ШОС реагувати на сучасні виклики та погрози та зміцнить солідарність на всьому євразійському просторі”. “Все це допоможе сформувати справедливіший багатополярний світовий порядок”, – сказав Путін. Він знову обрушився з критикою на країни Заходу, звинувативши їх у спробах “перегляду підсумків Другої світової війни”, “прагненні видалити ганебні сторінки зі своєї історії”, “намір заохочувати реваншизм і неонацизм”. Путін, також, заявив про “уявні російську та китайську загрози” як приводи до “відродження японського мілітаризму” та “закладання (європейськими країнами. – Ред.) курсу на ремілітаризацію континенту”, передає DW.
Путін буде присутнім як головний гість, але не єдиний, на урочистих заходах у Пекіні, приурочених до 80-х роковин закінчення Другої світової війни будуть присутні глави 26 країн світу, а 3 вересня на площі Тяньаньмень відбудеться військовий парад.
Це так би мовити, офіційна частина візиту. Але головна мета візиту, не цей офіціоз, хоча і він надзвичайно важливий для Путіна, з точки зору його легітимізації, як одного із світових лідерів. Тепер на площі Таньаймень він разом з Сі Цзіньпіном та іншими лідерами країн, буде приймати грандіозний військовий парад.
Якщо ще раз повернутися до візиту Путіна на Аляску, то, можливо, те що буде відбуватиметься в Китаї наступні чотири дні і буде головним підсумком цієї його зустрічі з Трампом. Завдяки американському лідеру міжнародний злочинець Путін реабілітований і повернутий до лона світових лідерів. В Китаї, як і на Алясці йому розстелили червону доріжку.
Цей візит для Путіна важливий ще й з точки зору зміцнення його особистої влади в Росії, хоча, на перший погляд, його владі нічого не загрожує. Але, чи справді це так? Чи є ознаки того, що Путін може втратити владу?
Пропоную подивитись на цю проблеми комплексно, з урахуванням загальносвітових тенденцій і безумовно, результатів війни, які для нього є надзвичайно негативними. За останні більше ніж два роки повномасштабної війни, в якій Путін задіяв усі свої можливості, за виключенням ядерного компонента, другій армії світу вдалося захопити трохи менше 1% території України, а втрати путінських загарбників величезні, тільки за цей рік армія Путіна втратила більше 290 000 своїх солдатів, при цьому щоденно Росія витрачає 47 млрд рублів на цю війну. Є багато ознак того, що війна, яку розпочав Путін втрачає популярність серед російської еліти, оскільки вона спричинила для цієї категорії великі труднощі і проблеми для комфортного життя і російське населення почало реально відчувати усі жахливі наслідки війни. Економіка шаленими темпами скочується до кризи. Значно погіршується рівень життя населення, що теж стає достатньо серйозним фактором. Сподівання російського населення на швидку перемогу не справдились, війна тепер вже охоплює усе більше і більше регіонів Росії, що дуже насторожує і лякає російське населення.
Отже, чи може Путін в таких умовах зберегти владу? Якщо на початку повномасштабної війни це питання багато для кого було чисто риторичним, то зараз, через більш ніж три з половиною років війни, воно є головним для Путіна і його влади. Путін не може не усвідомлювати, що він програв і втратив історичний шанс зберегтись в історії Росії, як великий правитель.
Прихід до влади Трампа ні за яких обставин не буде для нього можливістю врятуватися. Можливо, Путін всерйоз розраховує на те, що можна ще довго і безкарно знущатися і обдурювати президента великої країни. Рано чи пізно Трамп це усвідомить, що Путін знищує його репутацію. Ми не будемо вдаватися в причини чому так відбувається – вони загально відомі, але прозріння Трампа наступить набагато раніше, ніж сподівається Путін. Є висока ймовірність, що найближчими днями Трамп може ухвалити доленосне рішення для Путіна і світу.
Путін це усвідомлює і напередодні можливих рішень Трампа намагається ще раз його обдурити, пропонуючи свої “кгбівські заготовки”, як це сталося останній раз, коли напередодні введення Трампом дуже серйозних, а за оцінками багатьох експертів, руйнівних санкцій, запросив на переговори Віткоффа, що зупинило введення цих санкцій і продовжило гру Путіна. Уже не тільки у світі, але й і в США, зрозуміли, що Путін в черговий раз обдурив Трампа і виставив його у неприглядному вигляді серед своїх американських виборців.
Переважна більшість не тільки республіканців, але і взагалі американських виборців, а також ЗМІ , навіть тих, які є найбільш прихильними до Трампа, вже відкрито критикують Трампа за його помилкову позицію щодо Путіна. В таких умовах, Трамп не може продовжувати знаходитись у тому інформаційному вакуумі, який створив йому Віткофф, помилково оцінюючи пропозиції Путіна щодо перспектив завершення війни. Компетентна і авторитетна критика некомпетентності і шкідливої діяльності Віткоффа для репутації Трампа та Сполучених Штатів, заполонила провідні інформагентства США і світу. Білий дім не може не реагувати на цю критику Віткоффа, оскільки усі розуміють, що це критика Трампа.
З огляду на ці обставини, Путін і його адміністрація мабуть починають уже усвідомлювати, що їхні можливості продовжувати дурити Трампа і гратися з ним у мирний договір, підійшли до кінця. Зухвалі, варварські масовані атаки Путіна на мирні українські міста і села, і особливо на Київ, цьому є чітке і зрозуміле пояснення.
У Москві в п’ятницю, 29.08.2025 року, виступили з різкою критикою обговорень можливих гарантій безпеки України, що ведуть між Україною і країнами НАТО після завершення війни з Росією. Як заявила на брифінгу представник МЗС Росії Захарова, пропозиції, що висловлюються на Заході щодо гарантій безпеки для України, “спрямовані проти Росії” і “ведуть до деградації стратегічної стабільності на загальнорегіональному і на глобальному рівнях.
За словами Захарової, гарантії безпеки Україні мають бути не умовою для переговорів, а результатом мирного врегулювання. А мирна угода, як заявила Захарова, має включати “демілітаризацію, денацифікацію, нейтральний, позаблоковий і без’ядерний статус України”. Таким чином, представник МЗС фактично повторила тези, які російська влада висловлювала з початку вторгнення в Україну, без будь-якого їх коригування.
Зрозуміло, що така заява не могла бути без погодження з Путіним. Це означає, що усі ці переговори, які були після вступу на посаду Трампа – в Стамбулі, Ер-Ріяді, на Алясці, в Вашингтоні – втрачають будь-яке значення. Путін знову відкрив своє справжнє обличчя агресора і міжнародного злочинця.
Усі ці розмови про мир, якими Путін і Віткофф дурили Трампа тепер не мають жодного значення.
Що далі?
На думку багатьох аналітиків які добре володіють ситуацією в сучасній Росії, є незаперечним фактом те, що єдиною можливістю зберегти Путіну свою владу, є продовження війни. Тільки війна дозволить йому продовжувати своє правління, але цей час також достатньо обмежений, все залежить від успіхів у війні, яку веде Путін.
Путін не може не розуміти, якщо Трамп, нарешті, зважиться на серйозні кроки в українській війні, ті, які від нього чекають союзники і переважна більшість його однопартійців, то ситуація на полі бою може різко змінитися і стати для Путіна катастрофічною. Для цього Трампу необхідно запровадити максимально жорсткі санкції, в тому числі і вторинні проти путінської економіки і особливо в нафтогазовій галузі, як основному джерелу фінансування війни, та надати необмежений військовий потенціал, включаючи найновіші далекобійні крилаті ракети наземного і повітряного базування, системи ППО і усього необхідного, для того щоб якісно змінити характер цієї війни.
Путін це розуміє, саме тому він зараз і в Китаї. Без допомоги Китаю він не здатний продовжувати війну з Україною. А якщо ще й Північна Корея за прикладом Китаю припинить постачанням артилерійських нарядів армії Росії (по деякій інформації Північна Корея поставляє Путіну до 50% необхідних артилерійських снарядів усіх калібрів), то ситуація на фронті може стати для Путіна загрозливою.
Разом з тим, не можна не враховувати, що, тільки завдяки СіЦзіньпіну, розпочалася повномасштабна війна проти України 24 лютого 2022 року. Ми не забули, що напередодні початку цієї війни, Путін теж був з візитом в Китаї і як вважають експерти і аналітики, саме тоді він отримав благословення від СіЦзіньпіна на цю війну.
Розраховували на зовсім інший результат війни, але отримали, те, що отримали. Напевне обовʼязковою частиною перемовин Путіна з СіЦзіньпіном буде війна в Україні. Сподіватись на те, що вони вирішать її припинити, марно. У Путіна і СіЦзіньпіна інтереси співпадають – один хоче відновити російську імперію і захопити частину європейських країн, а другий хоче перетворити Європу в китайську провінцію.
З урахуванням інтересів Путіна і СіЦзіньпіна в Європі, не можна виключати, що буде розпочата нова війна в Європі, оскільки українська війна вже не може принести швидкий позитивний результат. Для цього є прекрасна можливість. Знову, як і в 2022 році у Білорусі відбудуться спільні з Росією навчання “Захід-2025” — прямий аналог маневрів “Захід-2021”, після яких розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну
Перші ешелони з російськими військами на навчання “Захід-2025” офіційно почали прибувати до Білорусі 6 серпня, а самі навчання пройдуть з 12 по 16 вересня 2025 року.
У світлі білорусько-російських армійських навчань у балтійських країнах говорять відразу про кілька локацій, потенційно вразливих для російської агресії.
Перша – це Сувалкський коридор. Це вузька ділянка території між Польщею та Литвою протяжністю близько 100 км (більше 60 км по прямій у найвужчому місці), що є єдиним маршрутом сухопутного сполучення країн Балтії з іншими членами НАТО. Він розглядається як потенційно “найслабше місце” альянсу, оскільки лежить між Калінінградською областю РФ та Білоруссю, що створює стратегічну вразливість
Інші місця, які часто фігурують у сценаріях гіпотетичного наступу Росії на країни Балтії, – це Даугавпілс у Латвії та Нарва в Естонії, прикордонні міста зі значною часткою етнічних росіян. А також Шальчинінкський район Вільнюського повіту Литви, частину якого з трьох сторін оточує Білорусь.Та й сама столиця Литви — Вільнюс — розташована лише за 25 км від білоруського кордону.
Військовий потенціал Путіна дозволяє забезпечити вторгнення і в балтійські країни. Визначити точну чисельність армії Росії на 1 вересня 2025 року неможливо, оскільки офіційні дані регулярно оновлюються і можуть бути недоступні широкому загалу.
За указом Путіна від 16 вересня 2024 року, з 1 грудня 2024 року штатна чисельність Збройних Сил Російської Федерації становить 2389130 осіб, з них 1500000 – військовослужбовці. Ця чисельність буде актуальною і на 1 вересня 2025 року, оскільки указ набрав чинності з кінця 2024 року. Зважаючи на те що за деякими оцінками військах експертів, армія Путіна в Україні на даний час, становить біля 750 тисяч солдатів, то у Путіна є достатня кількість збройних сил для нової авантюри.
Але, навряд щоб Путін знову повторить усі ті помилки, які призвели до його стратегічного програшу в Україні ще у 2022 році, тому він може розпочати нову авантюру у формі гібридної війни, зважаючи на високу концентрацію росіян на території балтійських країн. Все може розпочатись з сепаратистських рухів, організованих ФСБ, а закінчиться утворенням народних республік, наприклад Нарвської народної республіки, які Путін негайно включить у конституції до складу РФ. А далі військове угруповування, яке приймало участь у цих навчаннях, прийде на допомогу “соотечественникам”.
Це тільки припущення, а де гарантія, що це не може бути реальністю?
Але, повернемось до Китаю.
Після саміту ШОС на пекінській площі Тяньаньмень у Пекіні пройде військовий парад, на трибуні разом із головою Сі будуть присутні лідери 26 країн, включаючи Росію, Північну Корею та Іран. Тобто зберуться разом керівники країн, які на Заході назвали “Віссю потрясінь” (Axis of Upheaval – термін, що з’явився 2024 року в однойменній статті в журналі Foreign Affairs). Це серйозний виклик для Вашингтону і Брюсселлю.
Адже, напевно, в Пекіні Путін, Сі Цзіньпін і Кім Чен Ин про щось домовляться. І ці домовленості, як вважають західні ЗМІ, нічого хорошого Вашингтону теж не обіцяють. ВВС, наприклад, передбачила, що Сі отримає “ключову дипломатичну перемогу”, сфотографувавшись із Кімом та Путіним на параді на честь Перемоги у Другій світовій, продемонструвавши тим самим економічну та політичну міць Китаю. Це фото стане своєрідним попередженням Трампу, який збирається під час турне до Азії зустрітися і з головою КНР. “Присутність Сі, Путіна, а тепер і Кіма на параді буде наочним підтвердженням єдності трьох країн”, – заявив колишній аналітик ЦРУ Су Кім в інтерв’ю AP.
До цього варто додати ще й президента Ірану, який теж буде в Китаї, щоб зрозуміти до чого лідери цих країн можуть домовитися.
Але, про щоб вони не говорили, можна з високою ймовірністю прогнозувати, що в центрі їх уваги буде, обовʼязково, і Україна, вірніше війна в Україні.
З Трампом Путін обговорює завершення однієї війни, а з Сі – можливий початок другої війни – світ напередодні нових потрясінь.
Джерело: OBOZ.UA
