Ось уже два тижні поспіль росіяни посилюють спроби відтіснити сили оборони України у Курській області назад до кордону. Про те, як вплинув на його зміцнення захід українських Збройних сил на територію РФ, наскільки міцні наші рубежі та багато іншого, OBOZ.UA розповідає речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
Будувати укріплення по лінії кордону стало легше
– Якою є зараз ситуація на кордоні з Росією?
– Країна-терорист продовжує щодня обстрілювати і Чернігівську, і Сумську, і Харківську області. Зараз більшість обстрілів припадає на Сумську область. У цьому напрямку ворог для ударів активно застосовує авіацію. Але загалом більшість обстрілів здійснюється за допомогою артилерії та безпілотних літальних апаратів.
На Сумщині вздовж кордону ворог прицільно б’є по населених пунктах, він не розділяє наших громадян на мирних чи військових. Росія просто фактично підтверджує свій статус країни-терориста.
– А що в нас відбувається на кордоні з Білоруссю?
– За останній період обстановка там не зазнавала жодних змін. Ми повністю контролюємо весь кордон із Білоруссю, від Волині до Чернігівщини. Продовжуємо нарощувати по лінії кордону наші можливості в інженерному, фортифікаційному відношенні – щоб не допустити проїзду техніки, якщо будуть якісь моменти і ситуація зміниться. Але за тим, що відбувається по той бік, углиб території Білорусі, активно стежать підрозділи розвідки: для того, щоб розуміти, наскільки ситуація може змінюватися.
– Чому вздовж кордону не відбувається будівництво оборонних рубежів? Адже агресор зміг побудувати в Запорізькій області так звану лінію Суровікіна, яка зірвала наш контрнаступ у 2023 році. І лінію було зроблено буквально під носом Сил оборони України. Що нам заважає створити щось аналогічне до лінії зіткнення?
– Щодо оборонно-фортифікаційних споруд до 24 лютого 2024 року це питання, скажімо так, не належало до Державної прикордонної служби. Ми забезпечували інженерне облаштування кордону: протитранспортні рови, загородження, контрольно-слідчу смугу, системи відеоспостереження.
До 24 лютого охорона кордону – це було припинення незаконного переходу кордону, імпорту товарів, патрулювання кордону прикордонними нарядами, окремими групами реагування. Оборона – це зовсім інша ситуація. Щодо оборонно-фортифікаційних споруд – це питання більше можуть прояснити Збройні сили України та органи місцевої влади.
Кожна складова держави має свою відповідальність. Прикордонники – це захист кордону. Оборона країни доручається Збройним силам. Але, зазначу, що прикордонники першими прийняли бій по всій протяжності кордону. Першим загиблим серед військовослужбовців Сил оборони України на початку повномасштабної війни був прикордонник на Луганщині. Нині прикордонні підрозділи – це невід’ємна складова сил оборони України, які нарівні з іншими українськими воїнами воюють на лінії фронту та інших складних напрямках.
Повертаючись до теми будівництва фортифікаційних споруд по всій протяжності кордону з Росією, скажу, що доки ведуться такі активні бойові дії, будувати укріплення безпосередньо по лінії кордону неможливо. Будь-яка інженерна група, яка з’являється на кордоні, зазнає обстрілів з боку ворога.
Але зараз, після того, як сили оборони України увійшли на територію Курської області, утворилася певна “зона безпеки”. І зараз там будувати укріплення безпосередньо по лінії кордону стало набагато легше.
Військовозобов’язаних чоловіків-біженців стало менше на 20%
– Якою зараз є ситуація з біженцями – із виїздом з України за кордон жінок з дітьми. Які тенденції?
– Якщо проаналізувати ситуацію з 24 лютого 2022 року, то динаміка перетину кордону, звісно, зараз інша. На початку повномасштабної війни переважно відбувався виїзд з України – жінки, діти, люди похилого віку та іноземці. Але на цей час усі, хто хотів виїхати, давно поїхали, багато хто навпаки повертається.
Якщо проаналізувати 2023 рік та 9 місяців поточного року, то значної переваги на виїзд із України, а також значної переваги на в’їзд до України не спостерігається. Фактично пасажиропотік коливається 50 на 50, при цьому його 85% становлять громадяни України.
Слід зазначити, щодо жінок обмеження на виїзд може стосуватися, якщо вони обіймають окремі посади на державній службі – народні депутати, керівники міністерств, відомств та інші високі посади у державних структурах. Такі особи можуть виїхати за кордон лише у службові відрядження.
– Як справи з втечею військовозобов’язаних чоловіків за кордон?
– Спроби незаконного перетину кордону тривають, порушників ми затримуємо щодня. Найбільшу кількість порушників затримували у перші місяці дії воєнного стану. Надалі була тенденція щодо зменшення. На спроби незаконного перетину кордону дуже впливають погодні умови. Коли вони сприятливі – весна, літо, то кількість зростатиме. Коли йде похолодання, дощі, сніг – відповідно, зменшується.
За останні місяці ми бачимо тенденцію до зменшення. Якщо, наприклад, порівняти серпень-вересень із липнем (цього місяця найбільша кількість спроб незаконно перейти кордон), то кількість порушників зменшилася на 20%.
– У середньому за місяць скільки таких порушників?
– Це закрита інформація.
– Взимку, коли на річках лід, мабуть, простіше кордон перейти, ніж уплав. Наскільки я пам’ятаю, Остап Бендер намагався піти до Румунії якраз у холодну пору року.
– Чому ви вважаєте, що ці річки замерзають? Тиса – гірська річка, вона не замерзає. Можливо, на окремих ділянках є якийсь крихітний лід, але це ще більший ризик для життя. Дністер теж не особливо замерзає.
Спроб використання підроблених документів поменшало
– У яких місцях українські військовозобов’язані найчастіше намагаються незаконно перейти кордон?
– Більшість порушників намагається пройти “зеленою” ділянкою кордону, далі від пунктів пропуску. Якщо брати відрізки кордонів, то й раніше, і зараз найбільше таких спроб на кордоні з Румунією та Молдовою. На інших ділянках: Угорщина, Словаччина, Польща – таких випадків набагато менше, ніж на попередніх двох. Утім тут слід розуміти, що кордон із Молдовою та Румунією має набагато більшу протяжність, ніж три інші напрямки.
Але спроби незаконного перетину кордону фіксуються й у пунктах пропуску. Там намагаються використати підроблені документи чи фальсифікувати умови виїзду. Наприклад, коли чоловіки фіктивно, за гроші, одружуються з жінками, які мають інвалідність. Або, знову ж таки, підробка документів. Особливо це стосується військово-облікових документів, документів про інвалідність, документів про те, що чоловік – багатодітний батько.
Нині тенденція спроб використання підроблених документів знизилася. Прикордонники мають доступ до системи “Оберіг”, із травня обов’язковою умовою перетину кордону для чоловіків є наявність військово-облікового документа.
– Скільки українців, із тих, хто має на це право, перетинають кордон на місяць?
– Ось візьмемо останні місяці. Серпень. Загалом перетин кордону на в’їзд та на виїзд був на рівні 4 мільйонів осіб. Але це літній період, там завжди більше. У вересні кількість перетинів кордону була вже на рівні 3 мільйонів людей. Загалом травень, червень – це збільшення пасажиропотоку на виїзд з України, з липня переважає в’їзд.
– З листопада набувають чинності зміни під час в’їзду до ЄС – сканування особи, відбитків пальців, запрацює автоматизована система EES. Наскільки ці зміни полегшать чи ускладнять нашим громадянам процес перетину кордону?
– З огляду на те, що в ЄС з’являться додаткові умови перетину кордону (зокрема, зняття біометричних даних у пунктах пропуску), Міністерство закордонних справ України інформувало про те, що ці дії, в принципі, не мають сильно вплинути на час проходження контрольних процедур. А те, що відбуватиметься у Європейському Союзі, на контрольні процедури в українських пунктах пропуску ніяк не вплине.
Джерело: OBOZ.UA
