У ніч проти 13 вересня в Румунії піднімали в небо винищувачі через російський дрон над країною. Цей інцидент став другим вторгненням російського БпЛА у повітряний простір НАТО за останні чотири дні.
Системність подібних дій з боку РФ свідчить про те, що вони не випадкові і мають конкретну мету. Яку саме – оцінили аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
Що відомо про нову російську провокацію
Новий випадок порушення Росією повітряного простору НАТО зафіксовано у ніч проти 13 вересня: цього разу БпЛА держави-агресора залетів у Румунію.
Інцидент підтвердив міністр оборони Румунії Йонуц Моштяну. Він повідомив, що румунські війська підняли в повітря два винищувачі F-16 з 86-ї авіабази поблизу Фетешті після того, як румунський радар виявив російський безпілотник у повітряному просторі країни о 18:23 за місцевим часом.
Моштяну додав, що Румунія майже щотижня стикається з “провокаціями з боку Росії”.
Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою заявила, що F-16 відстежували безпілотник, доки він не покинув повітряний простір Румунії, не спричинивши шкоди чи жертв. Над країною російський дрон літав близько 50 хвилин.
Цою також додала, що два союзні німецькі винищувачі Eurofighter були готові допомогти румунським силам, засудила атаку як “неприйнятну та безрозсудну” та заявила, що Румунія вживе необхідних заходів для захисту свого суверенітету та безпеки.
Відреагував на порушення російським дроном повітряного простору Румунії і президент України Володимир Зеленський. Глава держави підкреслив, що траєкторії польоту російських безпілотників “завжди розраховуються”, тож цей БпЛА потрапив у повітряний простір Румунії не випадково, не через помилку чи дії командирів нижчого рівня.
Аналітики зазначили, що це вже друге вторгнення Росії в повітряний простір НАТО протягом чотирьох днів. Однак за весь час повномасштабної агресії РФ проти України тільки у Румунію російські дрони залітали щонайменше 11 разів, стверджують у МО країни. Окрім того, у румунському оборонному відомстві нарахували близько 50 дронових ударів поблизу кордону між Україною та Румунією з лютого 2022 року. У 30 випадках уламки російських БпЛА впали на румунську землю.
Російські дрони над Польщею
За кілька днів до появи російського дрона у небі Румунії Росія демонстративно порушила повітряний простір Польщі. У ніч проти 10 вересня над територією країни фіксувалися близько 20 російських БпЛА.
Наслідком цієї провокації став дозвіл НАТО від офіційної Варшави на розгортання підкріплення на території Польщі в межах операції “Східний вартовий”: указ, що дозволяє розгортання додаткового контингенту в Польщі, президент країни Кароль Навроцький підписав 14 вересня.
Про початок операції “Східний вартовий” у НАТО оголосили 12 вересня. Її метою заявлено посилення східного флангу Альянсу – включно з Польщею – після вторгнення російських безпілотників та порушення повітряного простору НАТО.
Під час російської атаки у ніч проти 13 вересня на території Польщі, як і в Румунії, у повітря піднімали літаки польської армії та країн-союзниць по НАТО. А наземні системи протиповітряної оборони Польщі знову перебували у найвищій можливій готовності, щоб відповідати на ймовірні удари російських безпілотників по прикордонних районах України в ніч з 13 на 14 вересня.
Росія продовжує ухилятися від відповідальності за порушення повітряного простору країн НАТО в останні дні і применшує реакцію держав-членів Альянсу на вторгнення своїх дронів. А ось у самому НАТО та в урядах держав-членів останні інциденти засуджують. І там мало хто сумнівається у тому, що ці вторгнення були навмисними. Впевнені у цьому й аналітики.
“ISW продовжує вважати, що Росія, ймовірно, намагається оцінити можливості та реакцію НАТО на вторгнення дронів у надії застосувати отриманий досвід у можливих майбутніх конфліктах з Альянсом”, – резюмували в Інституті вивчення війни.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що в ISW вказали на нюанс із навчаннями “Захід-2025”. На відміну від попередніх навчань, цього разу в них задіяно значно менше військ.
При цьому безпосередньо на початку навчань у Білорусі та РФ пом’якшили риторику щодо Заходу, дещо відійшовши від нещодавніх відкритих погроз. Зміна тональності заяв, на думку аналітиків, пов’язана з останніми подіями, що посилили конфронтацію “Союзної держави” з Північноатлантичним альянсом”.
Джерело: OBOZ.UA
