Під час переговорів на саміті НАТО 25-26 червня президент Туреччини Реджеп Ердоган у Гаазі закликав свого французького колегу Еммануеля Макрона “залучити союзників ЄС до формування нової архітектури безпеки Європи”, про що вже писало наше видання.
При цьому Туреччина, яка не є членом Євросоюзу, але є одним із ключових учасників НАТО в Європі, залишається союзником ЄС і сподівається на розвиток власної оборони в контексті розбудови нового комплексу безпеки Європи.
Туреччина прагне купувати системи ППО у Франції на заміну російським
Як повідомляє видання Bloomberg, важливим аспектом цього є прагнення Туреччини домовитись із Францією про спільне виробництво європейської системи протиракетної оборони. Зокрема, йдеться про франко-італійські зенітно-ракетні комплекси SAMP/T, які успішно зарекомендували себе на озброєнні ЗСУ під час війни в Україні. За інформацією джерел Bloomberg, “Туреччина давно прагне дістати схвалення Макрона на закупівлю європейських систем і зелене світло на продаж SAMP/T”, адже має прискорити плани Анкари щодо будівництва власного протиракетного щита “Сталевий купол” протягом найближчих двох-трьох років. До цього Туреччина вже неодноразово зверталась до Макрона з проханням постачання SAMP/T (востаннє це було у 2020 році), проте отримувала відмови.
З огляду на це особливо цікавою є публічна заява Ердогана щодо провалу російських систем ППО С-400 під час відбиття ізраїльських та американських атак на Іран.
Відповідно, ставка Туреччини на формування своєї стратегічної системи ППО на базі російських ЗРК С-400 виявилась помилковою. Наразі турецький президент вважає, що ці комплекси не здатні повністю задовольнити потреби країни у ППО. За словами Ердогана, події, пов’язані з ізраїльсько-іранською війною, наочно показали необхідність багаторівневої та системної ППО. Також він наголосив, що Туреччина вже розроблює власні ЗРК типу Siper, Korkut, Hisar та Sungur.
Російська зброя у поточних війнах демонструє свою низьку ефективність
Однак варто констатувати, що критика Ердоганом російської зброї в Азії є “верхівкою айсберга”, а саме системної кризи російського ВПК, особливо у протистоянні зразків озброєння РФ з західними або іншими аналогами. Низка воєнних конфліктів – Сирія, Україна, індо-пакистанське протистояння 2025 року, а нещодавно і “12-тиденна війна” проти Ірану – продемонстрували світові неналежну якість російської зразків озброєнь, особливо високотехнологічних (літаки, ППО, радари тощо).
Крім того, затяжна й виснажлива війна РФ проти України призводить до постійних зривів експортних контрактів, що підсилюється періодичними ударами Сил оборони України по підприємствах російського військово-промислового комплексу (ВПК).
Індія не хоче укладати нові контракти з російським ВПК
Так, нещодавно міністр оборони Індії Раджнатх Сінгх попросив російських колег прискорити передачу двох дивізіонів систем ППО С-400 та модернізацію літаків Су-30, які Росія затримує. За контрактом усі п’ять комплексів С-400 повинні були надати Індії до кінця 2024 року, однак РФ передала лише три, інші два Індія отримає не раніше 2026 року. Не дивно, що тепер Нью-Делі не має наміру укладати нові збройні контракти з Росією.
Замість цього Індія планує сконцентруватись на власному виробництві зброї та техніки з використанням західних технологій. За даними Reuters, Москва вкотре підтвердила, що не є надійним партнером в експорті зброї, поставивши Індію у вкрай незручне становище в розпал воєнних дій проти Пакистану. Крім того, проблемою для Індії може стати застосування вторинних санкцій за співробітництво із російським ВПК.
Іран також планує поступову заміну російських зразків зброї на китайські
Отже, не лише на думку турецького президента Ердогана, а й багатьох світових експертів, під час конфлікту між Ізраїлем та Іраном російське озброєння показало себе вельми неефективно. І хоча в Ірану були старі комплекси С-300 та літаки МіГ-29А/УБ, вони не змогли навіть відбити перші атаки Ізраїлю на аеродроми та системи ППО. При цьому варто зазначити, що Тегеран ще у 2023 році замовив більше сучасної військової техніки у Росії, однак постачання зірвалися через санкції та зростання внутрішніх потреб російської армії, під чим можна розуміти величезні втрати російських ППО та авіації у війні проти України. Підсумком цього стало те, що навіть Іран наразі пріоритетно розглядає закупівлю китайської військової техніки, включно з винищувачами J-10C, на заміну російським зразкам.
Фактично черговий воєнний конфлікт у світі боляче б’є по репутації російського ВПК, який поступово втрачає таких традиційних партнерів, як Сирія, Індія, Іран, а раніше і Сербія, про ще вже писало наше видання.
Отже, можна дійти висновку, що найбільшим покупцем російської зброї залишиться Північна Корея, а також країни-сателіти (Білорусь, Венесуела). У будь-якому разі результатом цього буде зменшення можливостей ВПК Росії та зниження її експортних доходів, що має вплинути на здатність Кремля продовжувати тривалу війну проти України.
Джерело: OBOZ.UA
