Поки ЗСУ втрачають позиції через брак техніки, на складах у пустелі в США припадають пилюкою тисячі зайвих танків та бронемашин, пишуть цього тижня світові ЗМІ.
У медіа вказують, що президент Джо Байден може передати техніку Україні, але не робить цього. Дедлайн можливої передачі – 30 вересня.
Також у західних виданнях вийшов репортаж про криваві бої на Покровському напрямку. Є і розповідь про важкі випробування для енергосистем України цієї зими.
Gazeta.ua проаналізувала матеріали у західних виданнях.
“Надлишок броні лежить на Заході, а українці стікають кров’ю без зброї”, The Telegraph, Велика Британія
Україна зазнала величезних втрат після років кровопролитної війни. Але її громадяни добре знають, наскільки жахливою буде російська окупація, і все ще згуртовуються, щоб захистити домівки і родини. Наразі створено не менше 14 нових бригад.
Але сучасні бойові частини потребують бронетехніки, а союзники України постачають машин, яких достатньо лише для оснащення чотирьох бригад, заявив президент Володимир Зеленський CNN. Решта 10 змушені задовольнятися старими радянськими зразками чи змиритися, що здебільшого воюють пішки.
Це величезна проблема для України, бо вона намагається мобілізувати нові сили, щоб утримати лінію фронту проти невблаганних російських атак.
Українська бригада зазвичай налічує 2000 військових у трьох-чотирьох батальйонах. Кожен зазвичай має 31 машину – бронемашини, гусеничні бронетранспортери чи танки. На 14 бригад потрібно близько 1300 одиниць. За підрахунками Зеленського, для нових бригад бракує ще 1000 одиниць.
Не те, щоб союзники України не дали техніки. Відколи Росія напала, вони пообіцяли близько 5200 танків, БТРів і бронемашин – більшість сучасні. Україна вступила у війну майже три роки тому, маючи тисячі колишніх радянських машин.
Але 30 місяців важкої війни принесли плоди. За даними Oryx, українські війська втратили не менше 4700 машин. Техніки, яку обіцяли союзники, ледве вистарчає для компенсації втрат на полі бою і абсолютно недостатньо для нових бригад.
Гірше того, союзники не поспішають виконувати обіцянки. З 5200 обіцяних машин дали лише 2900. Багато інших ще чекають на ремонт після років чи десятиліть зберігання.
Найбільш помітно, що бельгійсько-дансько-голландський консорціум передав лише близько 60 танків Leopard-1 німецького виробництва через 19 місяців після того, як вперше запропонував майже 200 танків Україні. Данці звинувачують німців у тому, що ті задовго ремонтували Leopard 1980-х. Німці жаліються на нестачу запчастин.
Особливо прикро, що при дефіциті техніки в Україні, її найбільший союзник, США – має тисячі зайвих танків M-1 Abrams і бойових машин M-2 Bradley, які лежать на складах у пустелі, але дали Україні лише 31 M-1 і трохи більше 300 М-2.
США можуть миттєво вирішити проблему бронетехніки України. У них навіть є кошти для цього – майже $6 млрд так званих “президентських повноважень”, якими оплатять нову зброю, коли президент дасть стару союзнику.
Непокоїть, що Байден незрозуміло повільно використовує свої повноваження. Відповідно до закону, термін поточного вилучення коштів закінчується 30 вересня. Білий дім звернувся до Конгресу з проханням включити в бюджетний пакет пункт, який продовжить фінансування на наступний рік, але цей пакет приймуть або ні за примхою уряду і спікера Палати представників Майка Джонсона.
Це той самий спікер, який з жовтня 2023-го пів року блокував фінансування допомоги Україні. Джонсон зв’язаний з Дональдом Трампом, а той, схоже, радше прихильний до Путіна.
Американців це політиканство розчаровує. Українських солдат, які так потребують сучасних машин – більш ніж розчаровує. Це для них питання життя і смерті. Не лише для них, а й для їхніх сімей і всієї нації.
“Переломна битва на Донбасі”, The Guardian, Велика Британія
Наприкінці минулого місяця росіяни захопили шахту біля Михайлівки. Їх міні-просування – частина масштабного російського наступу. Почалося це в лютому з захоплення Авдіївки. Їх мета – розширити вузький виступ углиб України та захопити Покровськ. Це база матеріально-технічного забезпечення та основний транспортний вузол ЗСУ. Тут перетинаються численні автомобільні та залізничні лінії. Без них Києву буде важко перекидати війська, продовольство і боєприпаси на інші частини розтягнутого фронту. Доля міста пов’язана з долею Донецької області загалом.
Минулого тижня російські літаки розбили мости в місті та навколо, підготувавши основу для майбутньої фронтальної атаки. Повзучий прогрес Кремля має значну людську ціну. Сидячи перед групою моніторів, командир артилерії 15-ї бригади Нацгвардії Фанагей, наблизив жахливі зображення. Біля ряду старих могил з синіми дерев’яними хрестами, можна побачити шістьох мертвих росіян. Інший солдат, роздутий і без голови, лежав на грядці. У протитанковому рові видно десяток тіл. Навколо уламки війни – кулемет, каски, провіант.
“За останні два тижні імпульс Росії майже зупинився. Ми сповільнили їх”, – каже Фанагей.
Його коментарі підтверджують на цій ділянці заяви головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, що наступ Росії на Покровському напрямку ослаб. У серпні Сирський здійснив раптову атаку на Курську область РФ. Це допомогло зняти тиск на інших ділянках фронту, зокрема на Запорізьку область.
Росіяни змінили тактику. Тепер рідко використовують бронетехніку на полі бою, насиченому дронами. Натомість невеликі групи з 10-15 солдатів йдуть вперед пішки вдень і вночі. Якщо їх не помітити, збираються в точці зустрічі та намагаються проникнути на українські лінії.
“З росіянами справа в кількості, а не в якості. Бачимо стільки “м’ясних атак”, – каже Фанагей.
Два тижні тому росіяни направили в Михайлівку механізовану колону з Т-72 і двох БМП. Українські війська відкрили вогонь. Екіпаж танку – механік-водій, навідник і механік – вискочили та сховалися в чагарниках. Їх добив дрон. Українці поїхали на танку.
“Давно не отримували від ворога справну озброєну техніку”, – каже заступник майора Станіслав.
За його словами, Росія здатна наступати, бо її армія набагато більша.
“Нам бракує боєприпасів. На кожен наш снаряд вони вистрілюють сім. Нам бракує піхоти. Ситуація трохи краща, ніж півроку тому, коли Конгрес відновив поставки зброї. Але в такому темпі цього замало. Росія – велика країна. У неї є гроші та ресурси. Вони фінансують свою армію нафтою і газом”, – каже він.
Битва за Покровськ стане кульмінацією військової кампанії Москви цього року. 10 років тому росіяни таємно захопили Донецьк і Луганськ. Політична та стратегічна мета Путіна – захопити всю Донецьку область, а також три інші українські області, які анексував у 2022-му.
Якщо російські війська займуть місто, то будуть за декілька хвилин їзди від меж області та дороги на Дніпро. З Покровська зможуть загрожувати, а може, й переріжуть ланцюг зв’язку українських міст на північ – Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ і Слов’янськ. Уже бомбардують трасу між Покровськом і Костянтинівкою.
Прес-офіцер 15-ї бригади Віталій Міловідов каже, що Захід винен у покрокових відступах України у 2024-му. Він послався на обмеження Білого дому бити наданою США зброєю великої дальності.
Він додає, що якщо дозволити глибокі удари, Україна змогла б вразити склади озброєння та аеродроми Росії.
“Це ускладнить матеріально-технічне забезпечення противника. Їм доведеться все перенести на 250-300 км від лінії фронту. Якби ми отримали зелене світло раніше, наша ситуація була б іншою. Не було б наступу на Покровськ”, – каже Міловідов.
Фанагей оптимістично налаштований, що Україна ще може перемогти, попри страхітливий розмір суперника. Він відзначив точну роботу своєї досвідченої артилерії та підрозділів дронів, і внесок сусідніх бригад.
“У нас три роки війни. Якщо отримаємо достатньо зброї, перемога можлива. А щодо погроз Путіна застосувати ядерну зброю, то він – бреше”, – весело каже командир.
У Михайлівці клуби сірого диму піднімалися в чисте небо. Український снаряд влучив у котедж. Будівля горіла. Жодного жителя села, а їх колись було 1300, не залишилося. Єдині душі – російські загарбники. Чи відчував командир докори сумління за те, що вбив їх так багато?
“Ні. Вони вороги. Вони тут, щоб забрати нашу землю. Якщо не згинуть, замість них згине наша піхота. Я ніколи не думав, що буду радий когось убити, але я їх ненавиджу”, – каже він.
“Найважче випробування для енергосистем України”, CNN, США
Постачанню електроенергії України загрожують серйозні збої взимку, попереджає Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), закликаючи союзників Києва допомогти.
Росія не раз атакувала енергетичну інфраструктуру України ракетами і дронами, але останнім часом її бомбардування посилилися, залишаючи країну в ненадійному становищі з наближенням холодів.
“Енергосистема України витримала останні дві зими завдяки стійкості, сміливості та винахідливості її людей і сильній солідарності партнерів. Але ця зима буде найсуворішим випробуванням”, – каже виконавчий директор МЕА Фатіх Бірол.
Минулого місяця Росія здійснила одну з найбільших повітряних атак на Україну з початку війни, випустивши понад 200 ракет і дронів – переважно по енергетичній інфраструктурі. Удар спричинив відключення електроенергії в кількох містах, що вплинуло на мільйони сімей. Київ також атакував енергетичну інфраструктуру Росії.
Навіть до останньої атаки Москви понад дві третини довоєнних потужностей Києва з виробництва електроенергії були відключені – зруйновані, пошкоджені або окуповані росіянами.
За оцінками МЕА, дефіцит електроенергії в Україні може досягти 6 гігават цієї зими, або майже третину очікуваного пікового попиту та еквівалент пікового попиту в Данії.
У звіті агентство окреслює 10 кроків, які Україна та союзники мають вжити для подолання ризиків – посилення фізичної і кібербезпеки критично важливої інфраструктури, прискорення постачання обладнання і запчастин для ремонту, інвестиції в енергоефективність та збільшення потужностей для імпорту електроенергії та газу з ЄС.
Згідно зі звітом, ефективна ППО – найважливіший крок для збереження мінімального рівня енергетичних потреб країни протягом найближчих місяців.
Щоб допомогти Україні, ЄС виділить €160 млн. Більшість грошей з доходів від заморожених російських активів.
“Це правильно, що Росія заплатить за завдані нею руйнування”, – заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Джерело: Gazeta.ua
