Національний банк України (НБУ) планує запровадити ліміт для вихідних p2p-переказів з картки на картку. Необхідність цього продиктована тим, що шахраї, власники онлайн-казино, контрабандисти і навіть російські спецслужби використовують дроп-рахунки (купують у звичайних українців їхні банківські картки) для незаконних платежів та відмивання величезних сум. Зокрема, НБУ виявив уже близько 80 тисяч таких “дропів”.
Самі ж “дропи” – це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток і рахунків. Такі платіжні засоби використовуються як транзитні для проведення переказів на різні суми між іншими рахунками. Це потрібно зловмисникам, аби увести жертв в оману, “заплутати сліди” й ускладнити правоохоронцям роботу під час розслідування злочинів.
Кошти, які проходять через рахунок “дропа”, можуть бути отримані злочинним шляхом, зокрема – торгівлею наркотиками, людьми, зброєю та ін. Також рахунки “дропів” часто використовуються для ухилення від сплати податків та переміщення грошей, викрадених з рахунків інших людей.
“Грошових мулів” можуть залучати на постійній основі – коли він сам переказує отримані кошти куди скажуть, залишаючи собі певний відсоток, або “одноразово” – коли “дроп” за одноразову плату передає оформлені на нього банківські картки, включно з пін-кодами і доступом до веб-банкінгу.
Один “дроп” пропускає за рік через себе 2-2,5 млн грн.
Раніше ж нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк повідомив: на засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) щодо “дропів”, яке пройшло 13 серпня, представник НБУ зазначив, що за рік один “дроп” пропускає через себе 2-2,5 млн грн. При цьому за рік лише у двох банках регулятор зміг закрити 80 тис. “дропів” – “але досі їх дуже багато”.
“Тобто навіть по 80 тис. “дропів”, які виявив НБУ, – це вже десь близько 200 млрд грн проходить через рік за дуже консервативними оцінками. І це лише “дропи” по двох великих банках. … Втрати податками буде більше 50 млрд грн”, – пояснив масштаб проблеми нардеп.
При цьому він наголосив: часто люди несвідомо стають учасниками такого злочину. Але є й такі, що ходять від банку до банку, щоб відкрити свої рахунки, які потім продають злочинцям.
“Одна картка живе кілька місяців до блокування. Але зазвичай встигають відкрити ще купу карток. Дуже часто “дропів” ховають під начебто волонтерів”, – розповів Железняк.
Крім того, зазначив він, за даними НБУ, за 1 місяць розрахунків по картах проходить 300 млрд грн. З яких фізично (умовно, в магазинах) – 140 млрд грн, а в онлайн комерції – 160 млрд грн. При цьому переказів між картками у фізосіб відбувається на 260 млрд грн за місяць.
“Тобто у нас розраховуються на 300 млрд, а пересилають якимось чином на 260 млрд. Це для розуміння масштабу проблеми”, – пояснив нардеп.
Водночас, повідомив він, за даними кіберполіції, схеми з “дропами” використовують у різних видах злочинів за трьома напрямками. Зокрема:
- онлайн-казино;
- продаж цигарок, наркотиків та зброї (у даркнеті);
- шахрайство.
“Був приклад розслідування, коли понад 400 потерпілих (половина – військові) переслали через “дропів” кошти, вкрадені шахраями. Типу збирали гроші на дрони. У результаті 23 обшуків у Молдові та 13 в Україні затримали людей, які керували через 500 “дропів” мережею шахрайства”, – розповів Железняк, наголосивши: загалом, за даними правоохоронців, Україна втрачає через діяльність “дропів” щонайменше 1 млрд грн на рік.
Ба більше, зазначив він, за даними СБУ, схему із “дропами” використовує Росія для фінансування злочинів проти України. “Умовно, тих самих навідників”, – пояснив нардеп.
Чи допоможуть обмеження НБУ
Обмеження ж у 100 тис. грн на місяць означає, що сума знизиться у два рази. Разом із тим додаткові обмеження (посилення фінмону, створення реєстру тощо) можуть призвести до того, що використання дроп-рахунків для тих, хто хоче відмити кошти, подорожчає в рази. Замість одного “дропу” доведеться купувати одразу кілька.
“Створення реєстру передбачає подальші кроки. Вже є реєстр для обміну інформації між банками. Однак після того, як людина потрапляє в цей реєстр, мають бути якісь наслідки для неї. Зараз банк може і не припиняти з таким клієнтом співпрацю, бо клієнт приносить кошти, приносить комісійну винагороду. Реєстр не може бути створений заради самого реєстру”, – пояснила OBOZ.UA заступниця директора Асоціації членів платіжних систем ЄВА Олеся Данильченко.
Зміни однозначно збільшать вартість використання дроп-рахунків. Однак, як каже Данильченко, більшість експертів галузі погоджуються: необхідно вводити кримінальну відповідальність для тих, хто продає свої картки з метою їхнього використання в схемах. Кримінальна відповідальність за це передбачена в багатьох країнах ЄС.
Разом із появою кримінальної відповідальності також з’явиться розуміння, що така діяльність незаконна й може призвести до тяжких наслідків. А доти, доки рахунки можна безкарно продавати, в розумінні багатьох українців такий продаж легальний. Насправді ж кожен клієнт банку, погоджуючись з умовами договору, гарантує, що рахунком (і карткою) він буде користуватись персонально.
“Ми всі вважаємо, що все ж таки є необхідність у кримінальній відповідальності. Це не вирішує повністю проблему. Проблема “дропів” характерна не тільки для нашої країни, схема працює і в ЄС. Але наявність кримінальної відповідальності разом із просвітницькою діяльністю може вплинути на масштаби”, – впевнена Данильченко.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше українські банки обмежили проведення транзакцій з MMC-кодом (кодом категорії бізнесу) “Азартні ігри” за рахунок карткового “кредитного ліміту”. Що, визнають у самому банківському секторі, можна вважати частиною глобальної стратегії боротьби з чорними P2P-переказами, яка передбачає запровадження лімітів на здійснення транзакцій за кількістю операцій та сум (до 100 тис. грн на місяць).
Джерело: OBOZ.UA