Поблизу села Діброва на Луганщині загинув український воїн Мар’ян Шрамко. Йому було лише 28 років – він не мав дітей і не встиг одружитися.
Старший стрілець-оператор служив у 2-й механізованій роті, був відданим присязі та своїй країні. Мар’ян загинув 10 квітня внаслідок вогневого ураження з боку російських сил, про що повідомила Рогатинська міська рада.
“Старший стрілець-оператор 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти, вірний своїй присязі, загинув 10 квітня внаслідок вогневого ураження противником поблизу села Діброва Сіверськодонецького району Луганської області”, – йдеться у повідомленні.
У селі Загір’я, де минуло його дитинство, Великдень цього року став днем скорботи. Замість зустрічі з сином – у дім прийшла тиша й чорна звістка, що зупинила серце матері та всієї родини.
Мар’ян народився 8 січня 1997 року та був з багатодітної родини – третім із чотирьох дітей, яких самотужки виховувала мама. Його пам’ятають як доброго, скромного і працьовитого хлопця, який завжди допомагав і ніколи не проходив повз чужий біль: допоможе, усміхнеться, скаже добре слово.
“Війна забрала у мами “надійну, тиху старість”. Так завжди називала свого Мар’янка – людяного, поміркованого, світлого, того, хто ніколи не мине роботи вдома. Своїми золотими руками зробить будь-яку справу. У такому молодому віці все вмів. Але найголовніше – любити найближчих і свою країну”, – зазначили у міськраді.
Захисник закінчив у 2012 році Княгиницьку школу у 2012 році, потім навчався у Рогатинському аграрному коледжі, мав фах кухаря. “Його духмяний хліб пам’ятали вдома та на фронті побратими. Він навіть серед окопів, серед металевої люті війни, умів творити прості речі – смаколики, які гріють серце солдата”, – пригадують знайомі Мар’яна.
До того, як став на захист України, він працював за кордоном, зокрема у Польщі, Чехії, Естонії, але душею залишався в Україні.
У серпні 2023 року добровільно вступив до лав ЗСУ, мав звання старшого солдата. Не хизувався відзнаками, але з гордістю писав мамі про свого рудого кота і собаку, які підтримували його в окопах, бо навіть серед війни він ніс світло.
“Не гучний, не показний, а вірний і відповідальний. Старший стрілець-оператор. Той, хто не хвалився навіть відзнаками за жертовне служіння. Бо хвалився іншим – рудим котом, що вмостився на грудях. Розповідав у повідомленнях мамі про собаку, який приходив у гості – ніби Хтось із небес послав йому товариша. Серед зими війни він був шматочком весни. Таким і залишиться”, – додали у міськраді.
Його смерть стала нестерпним ударом для рідних, які не знали, що січнева відпустка буде останньою. Тепер у хаті на Великдень замість сміху й запаху паски – тиха свічка пам’яті.
“Мар’ян не мав дітей, не встиг одружитися. Але залишив по собі найбільше – приклад. Світло. І невимовну любов, яка не гасне навіть за порогом смерті”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомляв OBOZ.UA, на Лиманському напрямку в боях проти російського агресора загинув воїн Андрій Кузь із Тернопільської області. Він служив за контрактом у штурмовому спеціалізованому батальйоні.
Джерело: OBOZ.UA
