Парламент Угорщини у вівторок, 29 квітня, більшістю голосів підтримав вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС) після того, як Будапешт відмовився виконувати ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Рішення набуде чинності через рік.
Про нього повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто в соцмережі X. Саме він подав законопроєкт на голосування, його підтримали понад дві третини з них.
Сіярто, зокрема, назвав МКС “політизованою інституцією” та звинуватив його у втраті неупередженості.
“Угорський парламент щойно проголосував за вихід з МКС. Цим рішенням ми відмовляємося бути частиною політизованої інституції, яка втратила свою неупередженість та авторитет”, – написав керівник МЗС Угорщини.
Як повідомляє 24.hu, після голосування Сіярто направить письмове повідомлення генеральному секретарю ООН.
Виступаючи в парламенті, міністр заявив, що, якщо у світі виникає конфлікт, усі намагаються політизувати міжнародні організації таким чином, щоб використати у своїх політичних цілях.
“Ми завжди відкидали це”, – сказав Сіярто.
За словами Сіярто, “останнім часом висловлюються серйозні побоювання щодо неупередженості та політичної нейтральності МКС” і ці побоювання тепер підтвердилися, оскільки стало зрозуміло, що МКС “перетворився на політичний інструмент”.
Сіярто також засудив рішення МКС видати ордер на арешт прем’єр-міністра та колишнього міністра оборони Ізраїлю.
“Потім, коли МКС зрозумів, що вони дійсно перегнули палицю, вони спробували компенсувати і врівноважити ситуацію, але й тут у механізм було допущено помилку, оскільки вони видали міжнародний ордер на арешт лідера ХАМАС, який був мертвий”, – сказав глава угорського МЗС.
Сійярто завершив свою промову, заявивши, що Угорщина не бажає бути частиною “політично вмотивованих дій” МКС, закликавши парламент проголосувати за вихід із МКС та денонсацію Римського статуту.
Угорщина підписала Римський статут та міжнародний договір про створення МКС у 1999 році, а ратифікувала його через два роки.
Про плани вийти зі складу суду влада Угорщини оголосила на початку квітня, у день приїзду до країни Нетаньягу. Прем’єра Ізраїлю попри виданий ордер не затримали, після чого МКС зажадав пояснень.
Угорщина стала не першою країною, яка останніми роками проігнорувала ордер МКС. Монголія 2024 року проігнорувала ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна, якого підозрюють у викраденні українських дітей з окупованих територій.
Водночас Угорщина стала першою країною Європейського Союзу, яка припиняє участь у МКС.
Як відомо, МКС видав ордер на арешт Нетаньягу за підозрою у воєнних злочинах у секторі Гази.
Адміністрація президента США Дональда Трампа після цього запровадила санкції проти МКС.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан тоді заявив, що Будапешт має переглянути свої відносини із судом, який перебуває під американськими санкціями.
Видача ордера на арешт Нетаньягу загалом викликала суперечливу реакцію у світі. Зокрема, влада Німеччини дала зрозуміти, що не готова дотримуватися рішення суду, хоча й підкреслює важливість його роботи.
Дехто вказував на те, що рішення МКС може підривати легітимність й інших рішень суду, зокрема про ордер на арешт Путіна.
МКС, створений під егідою ООН, об’єднує понад 120 країн світу. Низка країн, зокрема Ізраїль, США, РФ, Китай, не визнають його юрисдикції.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше Нетаньягу заявив, що військова операція в секторі Гази триватиме, поки не будуть досягнуті її основні цілі – знищення ХАМАС, звільнення заручників та гарантування безпеки Ізраїлю. За його словами, уряд не має іншого вибору після того, як терористи відмовилися від пропозиції звільнити половину заручників в обмін на гуманітарне перемир’я.
Джерело: OBOZ.UA
