З другої спроби уряд дістав підтримку Верховної Ради у питанні зміни податків, однак основні дебати ще попереду.
Що з грошима і як зростуть ціни, розбиралася Gazeta.ua.
Схвалили попередньо
На пленарному засіданні 17 вересня український парламент ухвалив у першому читанні урядовий законопроєкт про підвищення податків. За даними народного депутата Ярослава Железняка “(Голос”), документ підтримав 241 народний депутат.
Кабмін стверджує, що цьогоріч необхідно збільшити дохідну базу держбюджету на 58 мільярдів гривень, котрі й має надати реалізація пропонованих ним новацій.
Яких саме (основні):
• військовий збір зросте з 1,5% до 5%,
• 1% на ФОПи всіх груп, для 1,2 і 4 групи ФОПів зростають податки, зокрема, військовий збір до 10% від мінімальної зарплатні,
• авансові податки для АЗС,
• щомісячна звітність по НДФЛ, ФОПи знову платитимуть ЄСВ з 2025 року,
• 25% на прибутки фінустанов і 50% на прибутки банків цьогоріч.
Наступного року уряд очікує додатково 137 мільярдів гривень.
Протягли, та розтягли
“Таки протягли”, – не приховувала скепсису народна депутатка Ірина Геращенко (“ЄС”), адже чомусь не враховані пропозиції по оподаткуванню грального бізнесу, про зростання акцизів на тютюн і алкоголь або ренти на розробку надр.
Голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев (“Слуга народу”) натомість подякува опозиції за те, що цього разу не було “танців надпатріотичної гальорки на кістках”. За його словами, йдеться не про посилення податкового тягаря для всіх, а лише для банків, та й то для їхніх надприбутків.
Утім, спротив був: депутати не підтримали пропозицію скоротити терміни підготовки законопроєкта до другого читання. Таким чином, він буде ухвалений, скоріш, у середині жовтня. Відтак податки стягуватимуть заднім числом, з 1 жовтня.
Комусь піднімають, комусь понижають
В опозиції претензії до незбалансованості документа. Поряд із посиленням фіскального тиску на малий і середній бізнес зменшуються податки на ювелірний бізнес, на покупку автомобілів і нерухомості.
Малі і середні підприємці від податкових перспектив впали у захват. Про це пише. зокрема, фаудер Сергій Марченко: “Окрема подяка за зміни податкового законодавства заднім числом: ми надто нудно зараз живемо і масовий суїцид бухгалтерів, безумовно, зробить наше життя яскравим”.
Їхні почуття поділяє Нацбанк. “Ризики від такого кроку для розв’язання завдання фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж користь. Баланс досить крихкий і його треба підтримати” – сказав голова НБУ Пишний.
“Речьовки” і мотиви
При прийнятті в першому читанні так званого ресурсного законопроєкту 11416-д голова податкового комітету був у такому збудженому стані, що його гасла (чи “рєчьовки”) лунали настільки голосно, аж можна було лікарів викликати, іронізувала народна депутатка і членкиня парламентського комітету з питань фінансів Ніна Южаніна (“ЄС”). “Навіть не повідомив, а про які ж податки йде мова. І — суцільна брехня, прикрита “забезпеченням військових”, – додала вона.
Є незадоволені й у фракції, котра дала найбільше голосів – “Слуга народу”.
При таких цифрах малому і середньому бізнесу прийдеться або йти в тінь, або закриватися і шукати іншу країну для свого життя, пояснив народний депутат фракції Ігор Фріс. “Вангую це не останнє підняття податків. З діркою в бюджеті в 500 ярдів заткнути її 30 ярдами – не вийде. Як не крути. І силам оборони від того зиску не буде від слова взагалі. Розумію тих хто скаже – війна і потрібні кошти. Відповім. Вони є. Але не в білих зарплатах і доходів білого бізнесу. І всі знають де саме. Але простіше добивати тих хто працює офіційно. Тому я не голосую за такі реч”, – виклав він свою мотивацію.
Станемо біднішими?
Це означає, що українці платитимуть більше податків при незмінній базі доходів і зростанні цін. Простіше це називається – ми стаємо біднішими, пояснив видимий ефект від новацій Виконавчий директор в Громадська організація “Інститут геополітичного виміру” Дмитро Биков.
Головний аргумент уряду – треба для армії. Прем’єр Денис Шмигаль, котрий ще на початку червня 2024 року спростовував чутки про підвищення податків і запевняв, що цього не станеться, нині пояснює: держбюджет на поточний рік планували “разом з МВФ” з урахуванням завершення війни влітку поточного року. Оскільки війна триває, є додаткова мобілізація, у держбюджеті утворилася “дірка” у 500 мільярдів гривень, котру частково покриють за рахунок збільшення податків та стягнення їх заднім числом.
Не кажи “гоп”
Є висока вірогідність, що податковий ресурсний законопроєкт буде ухвалено у другому читанні без особливих проблем, адже у Верховну Раду надійшов погоджений з МВФ проект держбюджету на 2025 рік, де закладені кошти від підвищених податків. Депутатам просто нікуди було діватися.
Але вони можуть взяти реванш у вигляді доопрацювань. Наприклад, по оподаткуванню прибутків банків – ця норма була інтригою перед та під час засідання профільного комітету. Залишається актуальним оподаткування грального бізнесу, а от з акцизами на алкоголь і тютюн навряд чи будуть “гратися”, – їх підняли нещодавно.
В опозиції, втім, не приховують обурення і страху за майбутнє. Якщо Верховна Рада проголосує у другому читанні,незрозуміло, що робити бізнесу в Україні. бідкається народна депутатка (“Голос”) Соломія Бобровська. “Зрештою, середньостатистичному українцю, який впаде за межу бідності і якому простіше буде збирати умовну полуницю в умовній Польщі. Збільшення бюджету таким чином без сумнівів перетвориться в чиїсь відкати і мінімальну ефективність для тих же сил оборони”, – прогнозує вона.
Мобілізація резервів
Але в МВФ, чия місія працює в Україні та, як і минулого року, бере активну консультативну участь у бюджетному процесі, навпаки, впевнені у позитивному ефекті для вітчизняної економіки. Державі потрібно мобілізувати внутрішні надходження, із запровадженням фінансових обмежень і підвищенням податкових надходжень, наголосила директорка Департаменту з питань комунікації МВФ Джулія Козак.
Мобілізація внутрішніх надходжень є ключовою складовою програми Фонду до 2025 року і допоможе створити простір для критично важливих витрат. Також важливо зберегти резерви для реагування на виклики та відновити фіскальну та боргову стійкість”, – зазначила вона.
В обмін на це, за чутками, МВФ сприяв досягненню угоди з кредиторами України по обмеженню обслуговування зовнішнього боргу (по євробондах). Іншими словами, платитимемо за попередніми боргами менше, ніж передбачалося. За даними міністра фінансів України Сергія Марченка, угода дозволить заощадити 11,4 мільярда доларів США для держбюджету, до 2033 року сума зекономленого зросле до 22,75 мільярдів доларів.
Не такі вже й бідні?
Українці не такі вже й бідні, стверджує експерт з економічних питань Георгій Бірхадзе. За його даними, протягом 2023 року громадяни нашої країни придбати близько 5 тисяч автомобілів, цьогоріч – уже 9 тисяч автівок. Причому, зазначає він, йдеться не про джипи та інші чотириколісні для ЗСУ, а про легковики представницького класу або дорогих брендів (BMW та інші).
“Я знаю конкретних людей, які на ФОПах, наприклад, у ресторанному бізнесі, мають сотні мільйонів гривень. Чому сьогодні криптовалютників. а вони нічого на платять у бюджет? Це сотні мільйонів доларів уже, не гривень”, – пояснив експерт. Також і аграрії платять за оренду земель кешем (готівкою) до кишень, з цих коштів податки не стягуються.
Але “якщо піднімаєте податки – закрийте кордони (для схем на митниці)! Адже йдеться не лише про збільшення податків, а й про виведення коштів з “тіні”, – наголосив він.
Георгій Бірхадзе прогнозує, що ціни на продукти харчування зростуть максимум на 10% через такі новації, та й то через збільшення вартості палива і, як наслідок, здорожчання логістики.
Джерело: Gazeta.ua
