Путін хоче переговорів, але не миру, - Atlantic Council

Майбутні тристоронні переговори України, США та Росії в Абу-Дабі навряд чи принесуть реальний прогрес у припиненні війни. Володимир Путін зацікавлений у самому переговорному процесі, оскільки він дає йому можливість утримувати Дональда Трампа від посилення тиску на Москву та продовжувати послаблювати західну підтримку України. Про це у статті для аналітичного центру Atlantic Council висловив Джон Е. Гербст – колишній посол США в Україні.

За його оцінкою, головна мета російського правителя залишається незмінною – встановити ефективний політичний контроль над Україною. Для цього Кремль намагається підірвати підтримку Києва з боку Заходу, насамперед Сполучених Штатів.

Водночас цілі Путіна суперечать заявленому прагненню Трампа домогтися стабільного миру, за якого Україна залишатиметься суверенною та захищеною державою.

Гербст вважає, що російський правитель має перевагу в переговорах завдяки особливому ставленню американського лідера до нього. На думку дипломата, Трамп виявляє незвичну для себе повагу до Путіна і через це неохоче застосовує обіцяний тиск на сторону, яка відкидає пропозиції про припинення бойових дій.

З весни 2025 року американський президент запропонував щонайменше шість варіантів припинення або обмеження бойових дій. За його словами, президент України Володимир Зеленський погодився з кожним із них, тоді як Путін відхилив усі пропозиції. До них належить і останній план, який спеціальний посланець США Стів Віткофф привіз російському правителю до Санкт-Петербурга в жовтні.

Трамп зробив Москві кілька поступок, але Путін не запропонував нічого натомість

Гербст звертає увагу на низку рішень адміністрації Трампа, які, на його думку, полегшують Росії продовження агресії та ускладнюють Україні захист.

Серед них він називає відновлення постачання російського дизельного пального до США, скасування санкційних обмежень у нещодавно ухваленому законопроєкті сенатора Ліндсі Грема, припинення передавання Україні розвідувальних даних через супутникові системи "Старлінк" і "Старшилд", а також розгляд пропозиції Путіна про тристоронній саміт за участю президента США та лідера Китаю Сі Цзіньпіна.

За словами автора, Кремль зустрів ці кроки з великим ентузіазмом, однак сам не запропонував жодних поступок, які могли б наблизити стабільний мир.

Після того як Путін відхилив пропозицію Віткоффа в Москві, йому знадобився хоча б якийсь крок назустріч Вашингтону. Ним стала згода на тристоронню зустріч на робочому рівні в Абу-Дабі.

Водночас міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров уже дав зрозуміти, що Москва не збирається змінювати свої умови. А призначення Володимира Мединського головою російської делегації, на думку Гербста, також не свідчить про готовність Кремля до серйозних компромісів.

Мединський брав участь у більшості переговорів з Україною, починаючи з березня 2022 року, однак тоді сторони не змогли досягти домовленостей.

Навіщо Кремль залучив Меланію Трамп до питання евакуації українців з Олешок

Окремо Гербст пояснив, чому Росія могла залучити першу леді США Меланію Трамп до посередництва в питанні евакуації українців з Олешок на Херсонщині.

За його словами, російські війська створили там гуманітарну кризу, перешкоджаючи постачанню продуктів харчування, пального та медикаментів. Коли увага міжнародної спільноти почала зосереджуватися на цій ситуації, Москві довелося реагувати.

Автор припускає, що залучення Меланії Трамп дозволило Кремлю перетворити вирішення гуманітарної проблеми, яку він сам створив, на публічну дипломатичну подію та надати першій леді США помітну роль у цьому процесі.

У Кремлі виступили проти нової системи безпеки Європи із залученням НАТО

Гербст також звернув увагу на зміну акцентів у підготовці переговорів. Після відхилення Путіним пропозиції Віткоффа команда Трампа, схоже, вирішила зосередитися на формуванні нової архітектури безпеки для Європи.

За словами автора, американська адміністрація заявила про розробку підходу, який могли б прийняти всі сторони. Спеціальні посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер у четвер відвідали Брюссель, щоб обговорити цей план з українськими та європейськими представниками.

Одним із важливих елементів американської пропозиції є роль НАТО в забезпеченні безпеки.

Однак Москва не продемонструвала готовності підтримати такий підхід. Радник Путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив, що нова система безпеки, на думку Кремля, має передбачати вихід колишніх країн Варшавського договору та балтійських держав із НАТО.

Гербст вважає, що така вимога навряд чи відповідатиме інтересам США та сприятиме стабільності в Європі.

Переговори в Абу-Дабі можуть завершитися домовленістю про нову зустріч

Підсумовуючи, колишній американський дипломат зазначає, що наразі немає ознак зміни основної динаміки переговорів. Путін продовжує відкидати пропозиції, які не відповідають його вимогам, тоді як адміністрація Трампа, на думку автора, обмежується невеликими жестами замість реального тиску на Москву.

Гербст попереджає: якщо Вашингтон і надалі послаблюватиме тиск на Росію, позиції Путіна лише зміцнюватимуться. Це не наблизить завершення війни, а навпаки, може призвести до погіршення ситуації. Автор пише:

"Ніщо не вказує на реальний прогрес в Абу-Дабі. Доки Білий дім задовольняється невеликими жестами, а не реальними поступками, Путін не змінить курсу. Війна не закінчиться. Вона може навіть погіршитися, оскільки вплив Путіна лише зміцниться, якщо Сполучені Штати продовжуватимуть зменшувати свій тиск на агресора. Можливо, єдиним результатом переговорів буде згода на ще один раунд".