Спостерігач Повна версія

Ціни підуть вгору, є ризик затримки зарплат: економіст оцінив наслідки зупинки бізнесів

· Економіка

Російські удари по українських підприємствах дедалі сильніше тиснуть на економіку: бізнеси зупиняються, а прогнози для ВВП України суттєво погіршуються. 

Головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус розповів УНІАН, які галузі найбільше потерпають від атак, чи погіршить закриття заводів ситуацію з безробіттям і чи зростатимуть ціни. 

Які галузі найбільше потерпають від російських ударів і масової зупинки підприємств?

Насамперед ті, виробництво яких сконцентровано в одній або кількох точках. Коли це диверсифіковане виробництво, то удари по одному, двом чи трьом підприємствам, які входять в цю компанію, шкодять, але не руйнують бізнес усієї компанії. Але якщо все сконцентровано на невеликій території, то, безумовно, це ускладнює ситуацію. 

Металургійні підприємства, як правило, концентруються в одному місці, і ми бачимо, які там проблеми. Хоча колись це була головна галузь економіки України. Financial Times говорить, що Україна вже втратила 90% своєї металургії через те, що Маріуполь окупований, а підприємства у Запоріжжі, Дніпрі, Кривому Розі закриваються через обстріли.

Виробничі процеси в різних галузях страждають по-різному. Наприклад, у сільському господарстві є великі площі земель, тому безпосередньо виробництво не так сильно потерпає від ударів. Але й тут є труднощі, пов'язані з логістикою - виникають проблеми з експортом і збутом. 

Україна, звісно, не помиратиме з голоду, але ж хочеться не просто виробляти продукцію, а й заробляти на ній. 

Реклама

Якої мети прагне досягти ворог своїми ударами по бізнесу?

Ми маємо справу з війною на виснаження. Росія хоче знищити економіку України, щоб змусити нас скоритися.

Колись була сказана така фраза, що коли Росія завдала удару по Миколаївській облдержадміністрації - це була демонстрація того, що Росія хоче не просто захопити Україну, а знищити її. Адже коли ви хочете захопити країну, то зацікавлені в тому, щоб якомога більше об'єктів, які в ній є, перейшли під ваш контроль. І адміністративних – таких як облдержадміністрації, до яких підведені комунікації, – і бізнесових, адже це основа економіки. А коли ви робите те, що робить Росія – знищуєте підприємства, – це значить, що ви не плануєте тут щось робити. 

Ви хочете, щоб самого утворення під назвою Україна не існувало. Тому, на жаль, усе, що ми можемо робити, – це відповідати на дії Росії. 

Реклама

Якими можуть бути довгострокові наслідки зупинки підприємств для економіки? Вже чимало організацій, зокрема МВФ, погіршили свої прогнози для ВВП України…

Якщо раніше йшлося про уповільнення зростання, то зараз говорять, що Україна може завершити цей рік із падінням економіки вперше з 2022 року.

Фактично всі, чиї прогнози я читав, переглядають свої оцінки в бік погіршення. Ми фактично балансуємо біля нуля.

Бізнес найбільше лякає відсутність розуміння, чи буде завтра. Чи можна продовжувати щось робити, чи варто очікувати, що прилетить ракета і знищить усе, над чим ти працюєш.

Ці безпекові ризики існували й раніше, але зараз тиск лише посилюється. Підприємці починають замислюватися, чи не краще закритися, замість того, щоб зазнавати збитків.

Як ця ситуація може вплинути на ціни, чи буде додатковий вплив на інфляцію? 

На жаль, ціни можуть зрости з кількох причин. По-перше, порушується логістика, а це означає збільшення вартості доставки. По-друге, тиск на національну валюту посилюється через те, що ми не можемо експортувати стільки продукції, скільки раніше.

За дев'ять місяців приріст експорту становив лише 0,2%, тоді як імпорт зріс на 25%. Відповідно, маємо від'ємне торговельне сальдо. Якщо за дев'ять місяців минулого року воно становило близько 30 млрд доларів, то зараз уже сягає 45 млрд доларів. Тобто імпорт більш ніж удвічі перевищує експорт, і це впливає на просідання гривні, що, своєю чергою, призводить до подорожчання імпортної продукції.

Ось вам і прямий шлях до зростання цін: курс гривні послаблюється, певної продукції стає менше, до того ж десь дорожчає страхування ризиків. Усе це зрештою перекладається на покупців.

Загроза подальшого стабільного зростання цін лише посилюється. І, на жаль, за нинішніх безпекових ризиків нам дуже складно прогнозувати, як розвиватиметься ситуація.

Чи можливий дефіцит окремих товарів?

Йдеться не про продовольчі товари, адже продуктами харчування Україна забезпечує себе самостійно. Що стосується решти продукції, то її ми переважно імпортуємо.

Тут варто звернути увагу на два моменти. По-перше, ціни на таку продукцію зростатимуть через послаблення гривні. По-друге, багато залежатиме від того, наскільки стабільно працюватимуть маршрути постачання. Адже будь-який збій у системі постачання призводить до того, що держава недоотримує певну продукцію. І саме тут може виникнути її дефіцит.

Як ситуація відбивається на ринку праці? Чи варто очікувати зростання кількості безробітних або, навпаки, посилення дефіциту кадрів?

Я думаю, що проблема буде не стільки в безробітті, скільки, навпаки, у нестачі людей: хтось воює, хтось виїхав за кордон. Підприємства шукатимуть працівників серед усіх, хто наразі не працює, намагатимуться їх навчити і залучити до роботи.

Звісно, якість робочої сили може знижуватися. Підприємствам доведеться наймати не завжди професіоналів, а тих, хто хоча б має змогу виконувати певну роботу. Адже людей доводиться шукати де завгодно. Це серйозна проблема.

Тому я не думаю, що безробіття буде надто високим, адже підприємства й надалі шукатимуть людей.

Тобто закриття окремих підприємств не обов'язково призведе до зростання безробіття, оскільки їхні працівники зможуть перейти до компаній, які продовжують працювати?

Так. Головне, щоб в економіки зберігалися імпульси для розвитку і залишався попит на працівників. Адже якщо економіка зупинятиметься, люди, які будуть змушені звільнитися, уже не зможуть так легко знайти собі нову роботу через скорочення кількості доступних вакансій.

Поки що людей на ринку праці, навпаки, не вистачає, тому підприємства активно шукають працівників. Але через подальше закриття бізнесів потреба у робочій силі буде скорочуватися. 

Що відбуватиметься із зарплатами на тлі погіршення ситуації в бізнесі? 

Виплата зарплат залежатиме від фінансового стану підприємств і наявності в них коштів. Мене тут найбільше хвилює, щоб в Україні не виникла криза неплатежів, подібна до тієї, яка зараз спостерігається в Росії. Тобто, щоб через нестачу коштів підприємства не опинилися в ситуації, коли вони не зможуть забезпечувати навіть виплату заробітної плати.

У такому разі можливі певні затримки й обмеження. Це ризик, який існує. Не скажу, що він суттєвий, але така ситуація може виникнути через усі ці економічні розриви.

Є й інший момент – зміни на ринку праці через безпекову ситуацію та проблеми з логістикою. Наприклад, після ударів по мостах люди, які живуть на лівому березі Дніпра, починають шукати роботу саме там, оскільки не розуміють, чи зможуть стабільно діставатися правого берега. І навпаки.

Такі зміни в транспортному сполученні між різними берегами Дніпра можуть впливати на ринок праці. Думаю, подібні проблеми можуть виникати й в інших регіонах України, якщо люди залежать від мостів, щоб діставатися на роботу.

Як держава могла б допомогти підприємствам, що постраждали від обстрілів або змушені зупиняти виробництво? Які механізми підтримки зараз були б найбільш дієвими?

Коли почалися атаки на склади поблизу Києва, підприємства почали говорити про те, що для бізнесу, який постраждав, потрібно скасувати позапланові перевірки.

Як на мене, це показує, що саме хвилює бізнес. Підприємці фактично говорять: "Ми можемо працювати навіть у таких умовах, але нас турбують власні контролюючі органи, які через постійні перевірки не дають нам нормально працювати. Ми змушені постійно відповідати на їхні запитання замість того, щоб займатися бізнесом".

Я розумію, що термін "мораторій на перевірки" у багатьох викликає певне роздратування. Але, як на мене, зараз це потрібно для того, щоб бізнес міг працювати навіть у таких складних умовах, із розумінням, що згодом ситуація може покращитися.

Багато хто казав, що економічне життя в Києві в березні 2022 року, попри всі обставини, було досить непоганим. Тоді, поки російські війська ще стояли під Києвом, ніхто особливо не думав про перевірки бізнесу. Усі працювали, люди отримували зарплати і мали доступ до товарів, тому що підприємства не витрачали час на проходження перевірок. Потім перевірки повернулися – і ситуація погіршилася.

Як на мене, варто подумати про те, щоб заради збереження економічної активності тимчасово, на період війни, обмежити перевірки бізнесу. Надалі ситуація стабілізуватиметься, і тоді можна буде повернутися до питання наповнення бюджету. 

Чи можуть на тлі погіршення роботи бізнесу суттєво знизитися податкові надходження до бюджету? Чи створює це ризики для фінансування державних видатків?

Це також може бути. Власне, чому уряд не хоче запроваджувати мораторій на перевірки? Тому що під час перевірок контролюючі органи виявляють суми, які підприємства мають сплатити до бюджету, і, відповідно, держава отримує ці кошти. Якщо ж підприємства не перевіряти, вони можуть щось приховувати, а отже виникає ризик недоотримання бюджетних надходжень.

Але у кожного свій погляд на цю ситуацію. Хтось вважає, що головне – щоб держава отримала ці гроші вже зараз. Інші переконані, що пріоритетом має бути робота бізнесу. Адже якщо підприємство залишиться працювати, то кошти, які бюджет тимчасово недоотримає, у перспективі можуть повернутися. А якщо бізнес закриється, то вже не буде й такої перспективи.

Ризик недоотримання бюджетних коштів існує. Але слід розуміти, що пріоритетом має бути збереження підприємств, які створюють робочі місця. А з рештою, як то кажуть, розберемося вже далі.

довідкаІван УсГоловний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень

Іван Ус — український економіст і аналітик, кандидат економічних наук. Обіймає посаду головного консультанта Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.

У 2020 році отримав науковий ступінь кандидата економічних наук за рішенням Міністерства освіти і науки України.

Спеціалізується на питаннях міжнародної економіки, санкційної політики, європейської інтеграції та економічних аспектів війни.

Також є автором аналітичних матеріалів і колонок у українських медіа, де висвітлює питання міжнародної політики та економіки.

Джерело: УНІАН