Україна змінює хід подій, наближаючи припинення вогню, – Foreign Affairs

Війна в Україні досягла переломного моменту. Після провалу контрнаступу України у 2023 році повномасштабне вторгнення Росії увійшло в передбачуваний ритм літніх і зимових наступів, між якими тиск атак слабшав, поки російські підрозділи проводили ротацію та перегрупування.

На перший погляд, цей рік нічим не відрізняється. З переходом весни в літо українські військові вздовж фронту знову спостерігають неухильне зростання кількості російських ударів і спроб проникнення. Однак настрої серед українських командирів змінилися. Російські атаки чинять менший тиск на їхні підрозділи, ніж у попередні роки, пише Foreign Affairs.

Хоча удари безпілотників і обстріли залишаються постійними, бойова ефективність Росії знижується. У Києві зростає оптимізм щодо того, що Україна зможе змусити Росію піти на припинення вогню, заявляють журналісти.

Українське відродження

У 2025 році Україна створила понад десяток армійських "корпусів", що об’єднали бригади. Це покращило підготовку новобранців, адже тепер їх навчають ті командири, які ведуть у бій.

Тоді ж ЗСУ покращили взаємодію піхоти, дронів, артилерії та бронетехніки. Такі загальновійськові прийоми дозволили проводити ротацію, просунутися в Куп’янську (восени 2025-го) та Гуляйполе (навесні 2026-го), зберігши при цьому мінімальні втрати порівняно з російськими.

Крім того, українські підрозділи БПЛА посилили "удари середньої дальності", знищуючи російську логістику на відстані до 100 кілометрів від фронту. Щільна розвідка ускладнила постачання військ РФ і позбавила їх можливості концентрувати сили для потужних штурмів.

Тактична майстерність і нові реформи дозволили українським військовим подолати спад 2024–2025 років, пишуть ЗМІ. У підсумку вже в перші місяці 2026 року намітився чистий позитивний приплив нового особового складу в бойові частини.

Російські проблеми

На відміну від ЗСУ, російські війська почали втрачати ефективність на полі бою через комплекс факторів. У 2024–2025 роках перевага РФ трималася на величезних резервах і вогневій потужності. Однак замість якісного навчання командування вважало за краще кидати на штурми солдатів з підготовкою від двох днів до двох тижнів, що призвело до втрати близько 23 000 військових щомісяця протягом 2025 року.

Хоча великі виплати та списання боргів допомагали заповнювати втрати, такий підхід не привернув технічних фахівців, здатних заробляти в цивільному секторі. Наприклад, армія РФ сильно не виконує плани з набору операторів дронів, йдеться в матеріалі.

Крім того, якщо раніше артилерія і бомби компенсували слабку підготовку піхоти, то тепер ситуація змінилася. Поле бою перетворилося на смугу зіткнення сил шириною близько 30 кілометрів. Карти російських планувальників погано відображають таку реальність, через що штабні накази розходяться з практикою, а координація ударів стає все менш ефективною.

Впевненість без самозаспокоєння

Покращення ситуації для ЗСУ та деградація російських частин не означають, що успіх України неминучий, підкреслюють журналісти. Армія РФ все ще налічує понад 600 000 солдатів і не відчуває дефіциту боєприпасів завдяки ВПК. Ворожі дрони та бомби б'ють по логістиці, піхота шукає прогалини в обороні, а на деяких напрямках, на кшталт Костянтинівки, ЗСУ втрачають позиції. Крім того, Росія знаходиться небезпечно близько до Запоріжжя, тому права на помилку в України немає.

Проте РФ не встигає повністю окупувати Донбас до кінця року, як вимагав Кремль, і навряд чи зможе зробити це у 2027-му без масштабної реорганізації. Російські військові зусилля перебувають у кризі. Хоча кремлівський диктатор Володимир Путін не відмовився від ідеї підкорити Україну, він все ж реагує на жорсткі реалії, як це було під час відступу з-під Києва та Херсона у 2022 році.

Усвідомлюючи погіршення своїх перспектив, Кремль може піти на два сценарії:

• Тотальна мобілізація. Примусовий призов фахівців і великих резервів живої сили. Це може тимчасово допомогти РФ на фронті, але загрожує важкими політичними та економічними потрясіннями всередині країни, де Центробанк уже заявляє про критичну нестачу робочої сили.
• Перехід у глуху оборону. Припинення великих наступальних операцій і затягування конфлікту з продовженням ракетних і дронових ударів по Україні взимку.

Однак вести "вічну війну" Кремлю стає все важче, оскільки ЗСУ демонструють здатність до ефективних атак і все частіше завдають ударів великої дальності по ключових об’єктах російської економіки.

З вогню та в полум'я

Якщо Україна зміцнить позиції до кінця року, Київ і союзники зможуть переконати Москву погодитися на безумовне припинення вогню, показавши Путіну, що це найменш ризикований для нього варіант. Однак Кремль не відмовиться від ворожості: перемир’я він використає для відновлення армії та спроб дестабілізувати економічно й політично крихку Україну.

Для самого українського суспільства пауза стане полегшенням, але принесе нові виклики:

• Почнеться внутрішній тиск на уряд з вимогою демобілізації.
• Доведеться відновлювати зруйновану промисловість та інфраструктуру на тлі неминучого політичного розколу та вимог провести вибори.
• Зниження градусу війни може зробити європейських партнерів менш щедрими у питаннях фінансування оборони.

Щоб закріпити успіх, Києву необхідно продовжувати реформи армії, а Заходу – посилювати санкції та постачання зброї. На тлі поступового відходу Вашингтона з європейських справ саме Європі важливо зрозуміти, як утримати цей крихкий мир. Припинення вогню необхідне для безпеки України, але саме по собі воно її не гарантує.

Інші новини про війну в Україні

Раніше УНІАН повідомляв, що в Росії визнали проблеми від ударів ЗСУ на всьому фронті. 3-й армійський корпус України повідомив, що ЗСУ встановили за допомогою дронів вогневий контроль над Луганськом, Старобільськом, Алчевськом, Брянкою та Кадіївкою (усі вони знаходяться в 50-90 кілометрах від лінії фронту).

Крім того, ми також розповідали, що на півдні росіянам влаштували "конкретний інфаркт міокарда". Наслідки цих ударів вже відчутні навіть у цивільному секторі окупованого Криму. На півострові виникають проблеми з паливом, і дефіцит бензину стосується не тільки військових потреб.