У Бразилії завершив свою роботу саміт G20. 18-19 листопада найбільші економіки світу обговорювали питання торгівлі, зміни клімату й міжнародної безпеки, зокрема війну в Україні.
Паралельно з цим європейські партнери України намагалися знайти відповідь – як вони будуть допомагати нашій країні у війні проти Росії, якщо новообраний президент США Дональд Трамп відмовиться це робити. Російський диктатор Володимир Путін не поїхав на саміт до Бразилії – “нікчемний” ордер, який видав Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, все ж дається взнаки. Та схоже, йому було не “сумно”, зважаючи на те, що США нарешті почули Україну щодо ударів по Росії.
Про останні міжнародні події навколо війни в Україні та їхній вплив на подальший розвиток ситуації – у матеріалі OBOZ.UA.
Китайські умови за присутності Байдена
Хоча на саміт до Бразилії прибули основні політичні гравці, зокрема президент США Джо Байден і лідер Китаю Сі Цзіньпін, але зважаючи на те, що американському президентові лишилося працювати тільки два місяці у Білому домі, то центральним гравцем на цьогорічній G20 був головний китайський комуніст. Здається, саме Сі й сформував результат саміту, особливо щодо питання навколо України.
Підсумковий документ Ріо містив лише один пункт, присвячений “конфлікту” в Україні, порівняно з сімома пунктами в декларації саміті G20 у Нью-Делі у 2023 році. Цього разу лідери G20 узгодили спільну декларацію, в якій пом’якшено раніше узгоджену критику дій Росії в Україні: міститься лише загальна згадка про “людські страждання”, спричинені “1000-денним конфліктом”, і згадано про “негативні додаткові наслідки війни” й вітаються “ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир”. На відміну від документа, підготовленого на тогорічному саміті, комюніке цього року не містило засудження ядерних загроз, пов’язаних з Україною, вимоги припинити атаки на продовольчу й енергетичну інфраструктуру, хоча, зважаючи на перебіг подій сьогодення, це більш ніж актуально.
Повідомляється, що нібито деякі європейські делегації наполягали на більш жорстких формулюваннях, які засуджують Росію у зв’язку з потужними ракетними ударами й атакою безпілотників по цивільних об’єктах, але в результаті відмовилися від цієї вимоги через побоювання, що вона може зірвати схвалення всієї спільної заяви. Хто міг натякнути на неможливість внесення пунктів засудження Росії, здогадатися неважко, адже китайці на усіх заходах повторюють і роблять уже давно одне й те саме.
Ердоган хоче стати головним миротворцем
Президент Туреччини Ердоган зібрався запропонувати Україні план врегулювання війни. Турецький лідер пропонує “заморозити” військові дії та створити демілітаризовану зону у східній частині Донбасу, розмістивши там міжнародні війська “як додаткову гарантію”. Також план передбачає, що Захід відкладе обговорення питання щодо вступу України до НАТО щонайменше на 10 років. Проте, як компенсацію за це, українці мають отримати західну зброю. У Туреччині чомусь зазначають, що це “найбільш реалістичний підхід”, хоча визнають, що реалізувати його буде складно.
Ердоган сподівається переконати українського президента Володимира Зеленського взяти участь у мирних переговорах у Стамбулі, оскільки турецький президент “ознайомився з розвідданими, які свідчать про те, що Україна може втратити набагато більше території протягом найближчих кількох місяців, якщо бойові дії не будуть припинені”, повідомляє Bloomberg. Як пише агентство, план Ердогана можуть підтримати деякі союзники України, які побоюються, що членство країни в НАТО призведе до прямого зіткнення з Росією.
При цьому президент України Володимир Зеленський поки що досить чітко вказує на неможливість переговорів з РФ саме зараз, вважаючи це програшним варіантом. За його словами, переговори можливі лише за умови, якщо Україна буде не сама й буде сильною.
Росія проти замороження
Про те, що варіант заморозки по лінії бойового зіткнення неприйнятний для Росії, заявив прессекретар російського диктатора Пєсков. Цю тезу продовжив і міністр закордонних справ РФ Лавров, зазначивши, що “замороження конфлікту в Україні на нинішніх позиціях стане для Росії ще менш вигідним сценарієм, ніж Мінські угоди”. Що робитиме новообраний президент США Трамп із такою позицією Кремля, стає дедалі цікавішим питанням. Адже у його мирному плані пункт заморозки по існуючій лінії фронту – один із головних.
“Нині дехто почав тверезо дивитися на конкретно українську ситуацію і говорити: “Ну ось, що втрачено – того не повернеш, давайте якось заморозимося, давайте по лінії фронту перемир’я на десять років, потім подивимося. Це ті самі Мінські домовленості в новій обгортці. Навіть гірше”, – сказав глава російського МЗС. Додаючи, що позиція Москви чітко сформульована Путіним у червні цього року (тоді диктатор РФ висунув Україні ультиматум, аби вона віддала Запоріжжя та Херсон, розпустила армію та зафіксувала нейтральний статус).
Путін погрожує “ядеркою”, але пригальмовує
Володимир Путін дав першу відповідь на дозвіл від США для України на удари далекобійними ракетами по території РФ, не знайшовши поки що нічого кращого, ніж знову нагадати, що в нього є ядерна бомба, навіть багато їх, і він може це використати.
19 листопада, у день офіційного підтвердження американцями дозволу та появи першої інформації про те, що українці нібито вже цією зброєю скористалися, російський диктатор затвердив “засади держполітики в галузі ядерного стримування”, що розширює застосування ядерної зброї.
Згідно зі змінами, умовами, які визначають можливість застосування Росією ядерної зброї, є: надходження достовірної інформації про старт балістичних ракет, які атакують території Росії та (або) її союзників; застосування противником ядерної та інших видів зброї масового ураження по територіях Росії та (або) її союзників; надходження достовірної інформації про масований старт (зліт) засобів повітряно-космічного нападу (літаки стратегічної або тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотні, гіперзвукові та інші літальні апарати) й перетин ними державного кордону Росії. Також Москва розцінюватиме агресію з боку держави зі складу військової коаліції, блоку чи союзу як агресію такого об’єднання загалом, йдеться в оновленій ядерній доктрині.
Все той же Пєсков уже встиг зазначити, що “використання західних ракет ЗСУ проти РФ за новою доктриною може спричинити ядерну відповідь”.
Однак через деякий час після цих новин з’явився коментар Сергія Лаврова у стилі “миру мир” про можливість ядерної відповіді на удар по Брянській області, де Україна вперше застосувала американські далекобійні ракети ATACMS, атакувавши склад БК:
“Ми суворо дотримуємось позиції про те, що потрібно робити все необхідне для недопущення ядерної війни. Ми переконані, що ядерна зброя – насамперед засіб для стримування, недопущення, запобігання будь-якій ядерній війні. Ось як ми підходимо до цієї ситуації”.
Здається, чергова “червона лінія” Путіна результативно подолана.
Орбан набирає обертів у протидії Україні
Очільники МЗС та оборони країн ЄС 18-19 листопада обговорювали допомогу Україні “за будь-якого сценарію” з урахуванням перемоги Трампа. Попри заяви лідерів країн Балтії, Скандинавії та Польщі, що Європа має збільшити підтримку України, поки що давнішні проблеми заважають це зробити. Так, глави МЗС ЄС не домовилися про розблокування коштів Європейського фонду миру для України, з якого держави ЄС отримують компенсації за передану Україні зброю, Угорщина вкотре наклала вето на таке рішення. При цьому Будапешт мав запевнення: його внески в Європейський фонд миру не будуть спрямовуватись на будь-яку військову допомогу Україні, але до початку голосування глава МЗС Угорщини Петер Сіярто зазначив, що все одно його країна не поступиться і збереже опозицію військовій підтримці України.
Високий представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель обіцяв знайти рішення, як обійти блокування Будапешта, але подолати угорський опір так і не вдалося.
Напередодні міністри закордонних справ ЄС також обговорювали скасування обмежень для України на удари по Росії. Хоча загальне рішення у результаті не було схвалене, але деякі країни Євросоюзу дозволили Україні використовувати поставлену їй зброю для ударів углиб РФ. Про які саме держави йдеться, поки що не зазначається. Раніше Франція та країни Скандинавії заявляли про можливість надання такого дозволу.
Це черговий план капітуляції України, а Путін ударить знову
Щодо результатів саміту, то підсумковий документ – результат переговорів. Як я розумію, було бажання з боку наших партнерів цей документ зробити більш жорстким щодо Росії. Очевидно, це не вдалося. І причина – зміцнення позицій Глобального Півдня і Китаю. Очевидно, і Росія провела необхідну роботу. І в результаті ми маємо такий документ, який, як на мене, свідчить про те, що зараз ситуація критична на війні й близька до критичної на дипломатичному напрямі – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив колишній надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.
Дипломат вважає, що план Ердогана, по суті, нічого не змінює. Це черговий план капітуляції України. Тому що зрозуміло, як тільки буде заморозка, це значить, що всі ці території, які загарбані, фактично, вони залишаться під п’ятою Кремля, і ніхто Україні не дасть можливості розпочати контрнаступ, навіть якщо для цього буде достатньо сил. Тобто це дійсно абсолютно неприйнятний план.
“Показово, що для Путіна й цього замало, він хоче 4 українські області повністю і повну відмову України навіть від думки про НАТО. Напевно, через деякий час, коли він буде вважати це за необхідне, Путін ударить знову. Тобто, фактично, ці плани нічого не вирішують. Усі ці плани миру створюють ілюзію для тих, хто їх висуває, що якось може бути вирішене питання. Зрозуміло, що в реальних координатах це означатиме, що через деякий час буде поновлення війни, можливо, ще з більшою інтенсивністю та жорстокістю з боку Путіна”, – зазначає Олег Шамшур.
Щодо ядерних погроз із боку Путіна, то, на думку дипломата, до них треба ставитися серйозно. Але чого не можна робити, вважає Шамшур, то це ухвалювати стратегічні військово-політичні рішення під погрозами від Путіна, під шантажем з його боку. Це абсолютно неприпустимо, і саме так Путін поводився весь час, залякуючи Захід. І це має свій результат, достатньо подивитися на політику адміністрації Байдена, яка дає Україні дозволи, необхідну зброю, за принципом, як кажуть самі американці, – “замало й запізно”.
“Якби було стратегічне розуміння, що треба завдати глибокої військової поразки Росії, що без цього нічого не буде, тоді, очевидно, українці не опинилися б у тій критичній ситуації, в якій перебувають зараз.
Замість того, щоб боятися Путіна, власне кажучи, ухвалювати рішення під тиском з його боку, треба примусити, аби він боявся нас і наших партнерів. От коли це і якщо це зміниться, тоді, очевидно, й можна розраховувати на завдавання військової поразки Росії. До цього часу і політика Байдена, і політика наших партнерів, на жаль, здійснювалася, виходячи, я б сказав, із боязні якихось путінських кроків. Але ми вже бачили, скільки разів він малював оці свої різноколірні лінії, і коли все-таки в кінцевому результаті були якісь рішучі кроки, він щоразу відступав”, – підкреслює Олег Шамшур.
Джерело: OBOZ.UA
