Мережа аптек “АНЦ”, “Подорожник”, “Аптека 9-1-1”, “Бажаємо здоров’я” та “Аптека Доброго Дня” сплатили до державного бюджету 4,5 мільярда гривень податків у 2024 році. Податкові надходження від мереж зросли на 20% порівняно з 2023 роком, що робить їх одними з найстабільніших платників до державного бюджету.
Аптечні ритейлери стали також одними з найбільших корпоративних донорів у соціальних та благодійних проєктах. Мережа “АНЦ” спрямувала понад 125 мільйонів гривень на благодійну допомогу, “Подорожник” – 93 мільйони гривень. “Аптека Доброго Дня” профінансувала навчання понад 9,5 тисячі військових тактичній медицині, забезпечивши їх сучасними аптечками IFAK. “Аптека 9-1-1” системно опікується дітьми у прифронтових громадах та вбачає особливою місією забезпечення ліками населення на прифронтових і деокупованих територіях, де доступ до медикаментів часто обмежений. Національна мережа аптек “Бажаємо здоров’я” активно бере участь у державних та соціальних програмах та постійно підтримує військові частини.
Вплив на споживчий ринок
Результати соціологічного дослідження, проведеного у квітні компанією Gradus Research, показали, що понад половина респондентів (56,9%) переконані, що конкуренція між аптеками позитивно впливає на споживчий вибір, покращуючи пропозицію та ціну на ліки для покупців. За результатами опитування, 71% респондентів відзначають: що більше аптек в населеному пункті, то легше знайти потрібні ліки. 66,8% опитаних також підтверджують, що більша кількість аптек сприяє пошуку кращої ціни на лікарські засоби.
В умовах, коли понад 85% вартості ліків українці оплачують з власної кишені, маркетингові інструменти аптечних ритейлерів – програми лояльності, знижки та соціальні програми для пенсіонерів і ветеранів – стають важливим механізмом підтримки населення.
Нагадаємо, що з березня 2025 року набула чинності постанова МОЗ України, яка забороняє укладання маркетингових договорів між виробниками ліків та ритейлерами. Аптеки у рамках угод між ними і виробниками спрямовували велику частину цих коштів (часом до 90%) на зниження цін для покупців. Такі угоди раніше ініціювали самі виробники через високу конкуренцію та велику кількість схожих препаратів на ринку.
Вже п’ять місяців як діє заборона маркетингу, проте, виробники так і не знизили відпускні ціни на свою продукцію. Це, додають експерти, спростовує аргументи про те, що договори підвищували вартість ліків. Більше того, у МОЗ визнали, що скасування маркетингу не дало очікуваного результату.
Джерело: OBOZ.UA
