Депутати Верховної Ради України зупинили дію Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін. Раніше про те, що це рішення давно назріло на тлі війни з Росією, заявляли як деякі народні депутати, так і президент України Володимир Зеленський.
За вихід України з цієї конвенції проголосували 299 народних депутатів. OBOZ.UA зібрав подробиці щодо рішення та його значення для нашої держави.
Про те, що парламент своїм рішенням зупинив дію Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення, вдень 15 липня повідомили одразу кілька народних депутатів: Олексій Гончаренко з “Європейської Солідарності”, Ярослав Железняк з “Голосу” та його колега по фракції Роман Костенко.
Урядовий законопроєкт 0329 про вихід України з так званої Оттавської конвенції підтримали близько трьох сотень народних депутатів.
“За – 299 і 305 за термінове підписання”, – уточнив Железняк.
Рішення палко привітав один з ініціаторів такого кроку, нардеп Роман Костенко. Він назвав сьогоднішнє голосування в Раді історичним.
“Це історичне рішення, яке повертає нам право використовувати і виробляти протипіхотні міни — важливий елемент інженерного захисту на полі бою. Росія не є стороною цієї Конвенції і щодня масово застосовує міни проти наших військових та цивільного населення. Ми не можемо далі воювати із зав’язаними руками.Я ще раніше ініціював два депутатські запити до президента з цього питання. Хоча вони були провалені в залі, процес усе одно пішов — і сьогодні ми маємо результат”, – наголосив Костенко.
На переконання народного депутата, рішення України про вихід з Оттавської конвенції набуває особливої ваги в контексті ратифікації Римського статуту.
“Ми повинні забезпечити не лише фізичну, а й юридичну безпеку наших військових.Дякую всім, хто підтримав. Робимо Україну сильнішою”, – зазначив він.
Напередодні важливого голосування “Укрінформ” з посиланням на джерело в депутатському корпусі писав, що у парламенті найімовірніше цей законопроєкт підтримають.
“Впевнений, що колеги підтримають відповідну ініціативу, адже маємо зробити усе, щоб зберегти українські території, життя наших людей та дати гідну відсіч ворогу, який з першого дня війни застосовує проти нас різні види мін”, – цитував “Укрінформ” неназваного нардепа.
Указ про вихід України з Оттавської конвенції, яку наша держава ратифікувала у 2005 році, президент України Володимир Зеленський підписав наприкінці червня. Аргументацію цього кроку оприлюднили у Міністерстві закордонних справ, наголосивши, що поки Україна “сумлінно виконувала положення” конвенції, Росія, яка не була її учасницею, з 2014 року активно використовує протипіхотні міни у війні проти нашої держави.
І робить агресор це, як підкреслюють експерти, з надзвичайним цинізмом.
“Протипіхотні міни – це вибухові пристрої, які сконструйовані так, щоб бути активованими жертвою. І в цьому їхня основна загроза. Постраждати може не тільки комбатант, військовий, а й цивільні люди – діти, дорослі, населення, сільськогосподарські тварини тощо. Протипіхотні міни ставлять собі за мету вбити або поранити людину”, – розповідала телеканалу “Настоящее время” експертка у сфері протимінної діяльності Юлія Чикольба.
Зважаючи на небезпеку, яку протипіхотні міни несуть для цивільного населення не тільки під час бойових дій, а й упродовж багатьох років після їх завершення, заборонити їх використання у світі намагалися з 1980 року, коли 65 країн-членів ООН підписали спеціальну конвенцію. Щоправда, запрацювати вона так і не змогла, адже регламентувала застосування мін у міжнародних конфліктах. А найбільше людей гинули від мін у ході внутрішніх воєн.
Тому у 1995 році конвенцію розширили, деталізували – і з цього моменту вона почала працювати. З 1996-го у Канаді розпочався так званий Оттавський процес: міжнародна ініціатива щодо повної заборони виробництва, зберігання і застосування протипіхотних мін.
Країни, які ратифікували Оттавську конвенцію, взяли на себе зобов’язання “ніколи і за жодних обставин” не застосовувати, не розробляти, не виробляти, не купувати, не накопичувати протипіхотні міни і нікому їх не передавати.
Загалом конвенцію підписали понад 150 країн. Ані Росії, ані США, ні Китаю серед них немає, так само проігнорували її Індія, Пакистан, низка держав Близького Сходу.
Близько сотні держав-учасниць конвенції до 2017 року знищили свої мінні запаси, а 27 виявилися повністю вільними від мін. Україна станом на 2020 рік знищила у рамках взятих на себе зобов’язань 3 мільйони протипіхотних мін.
Однак повномасштабна агресія Росії проти України показала, що масове використання Росією протипіхотних мін створило для агресора “асиметричну перевагу”, як висловилися у МЗС.
Аби позбавити ворога цієї переваги, Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції
“Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни”, – пояснював він.
Такий крок гаряче відстоював і вже згаданий Роман Костенко, який наполягав, що вихід нашої держави з Оттавської конвенції є давно назрілим рішенням.
“Ми розуміємо, який у нас сусід, і тому Росія ніколи не вступала, завжди мала перевагу в цьому. Ми бачимо навіть на нашому Запорізькому напрямку: росіяни просто замінували всю територію перед собою. Це [почати процес] було непросто. <…> Спочатку боялися сказати партнерам, але після того, як це побачили країни Балтії, після того, як Польща і Фінляндія побачили, яка загроза в них є на кордоні, і вони самі почали виходити з цієї конвенції, – наше керівництво теж почало розуміти, що загроза є. <…> Ця конвенція дає Росії більше можливостей вести бойові дії, а нам зменшує можливості захищати наші рубежі”, – пояснював Костенко в розмовах з журналістами.
Повоєнні ризики від протипіхотних мін на українській землі для цивільних, вважає нардеп, можна мінімізувати, “якщо робити все правильно” і, зокрема, позначати мінні поля “у правильному порядку на мапах”.
“Після війни ми будемо це все розміновувати. Я вважаю, що після війни вся територія між Росією і Україною буде замінована – для того, щоб не допустити далі вторгнення. Ми повинні до цього йти. <…> Якщо ми не вживемо всіх заходів для захисту своєї незалежності та суверенітету, може бути таке, що і не буде що розміновувати. Тут головне зараз – зберегти країну”, – наголошував Костенко в одному з інтерв’ю.
В іншому він, розмірковуючи про переваги, які дасть нашій державі в умовах війни вихід з Оттавської конвенції, відзначив три моменти.
“Можна буде робити мінні поля – це перше. Друге – розвертати своє виробництво, і це ми дуже швидко зробимо, бо є напрацювання різні. І третє – наші партнери зможуть уже нам реальні протипіхотні міни передавати, ті, хт о не є членами конвенції, в першу чергу США. І ми вже зможемо їх використовувати для захисту наших фортифікацій”, – заявив Костенко.
Україна на шляху до виходу з Оттавської конвенції опинилася не сама: на такий же крок зважилася й низка інших країн, що межують з Росією. Про такі наміри на початку цього року через зростання загрози російського вторгнення заявили в Естонії, Латвії, Литві та Польщі. У червні за вихід з конвенції проголосував парламент Фінляндії: у Міноборони країни підкреслили, що протипіхотні міни є зброєю, яка допоможе захистити російсько-фінський кордон.
Втім, як зазначає “Радіо Свобода”, рішення, можливо, й історичне, однак докорінно ситуацію воно навряд чи змінить. По-перше, процедура виходу, яку щойно розпочала Україна, займає пів року. По-друге, формально Україна залишиться членом договору до кінця російсько-української війни, скільки б вона не тривала. Адже у статті 20 Оттавської конвенції зазначено: якщо країна-підписант на момент виходу перебуває у стані війни, повною мірою вихід почне діяти лише після її завершення.
Однак, на думку Костенка, на допомогу Києву тут може прийти стаття 62 Віденської конвенції – “Докорінна зміна обставин”.
“З деяких міжнародних договорів із Російською Федерацією ми виходили в односторонньому режимі, використовуючи Віденську конвенцію, де йдеться про те, що країна може вийти, “якщо різко змінилися обставини”, і це шкодить країні”, – наголошував нардеп.
Нагадаємо 29 червня Зеленський підписав указ про вихід України з Оттавської конвенції, яка забороняє протипіхотні міни. Він заявив, що такого рішення “вимагала війна”. А в офіційній заяві МЗС з цього приводу наголошувалося, що “Україна опинилася в нерівній ситуації” з агресором.
Також OBOZ.UA розповідав, чи залишились у ЗСУ протипіхотні міни і який мінімум потрібен для безпеки кордону.
Джерело: OBOZ.UA
