Нещодавні вторгнення Росії в повітряний простір НАТО загострили розбіжності всередині Альянсу щодо того, як реагувати, продемонструвавши як силу, так і межі колективної оборони. Минулого тижня у генерального секретаря Марка Рютте виник конфлікт з прем’єр-міністром Естонії Крістен Міхалом після того, як Естонія застосувала статтю 4 Статуту НАТО.
Ця стаття вимагає проведення консультацій у разі, якщо член Альянсу вважає, що його безпека перебуває під загрозою. Про це повідомляє Fox News.
За словами трьох європейських чиновників, які побажали залишитись анонімними, Рютте стверджував, що багаторазове застосування положень договору може послабити його силу. Одне з джерел повідомило, що він навіть підвищив голос на Міхала, попередивши, що НАТО слід бути обережнішим із частотою подачі сигналів тривоги.
За словами чиновників, Рютте стверджував, що якби стаття 4 застосовувалася щоразу, коли Росія порушує суверенітет – за допомогою вторгнень безпілотників, винищувачів, кібератак тощо, – вона швидко втратила б своє значення.
Представник НАТО підтвердив, що Рютте та Міхал провели бесіду у п’ятницю, і заявив, що генеральний секретар “підтримував Естонію протягом усього процесу”. Расмус Рууда, директор комунікаційного бюро уряду Естонії, заявив Fox News, що Рютте “висловив підтримку Естонії, а прем’єр-міністр подякував НАТО за його дії”.
Напруженість виникла після серії провокаційних дій Москви. Минулого місяця російські МіГ-29 з ракетами вторглися на територію Естонії після того, як раніше 19 безпілотників порушили повітряний простір Польщі і вчинили кілька вторгнень до Румунії. У Польщі винищувачі підняли в повітря на перехоплення безпілотників, і деякі з БпЛА були збиті. Це був перший випадок із часів Другої світової війни, коли польські збройні сили були мобілізовані для відбиття повітряної загрози над своєю територією. Російські літаки в Естонії зрештою були виведені з її території італійськими винищувачами F-35.
Запит Естонії згідно зі статтею 4 послідував за запитом Польщі кількома днями раніше, що призвело до нового раунду консультацій у Брюсселі. З моменту свого створення у 1949 році стаття 4 застосовувалася лише дев’ять разів.
Варто зазначити, що план Єврокомісії щодо створення “стіни дронів” для захисту східного флангу Європейського Союзу наразі викликає розбіжності серед держав-членів. Чотири найбільші економіки ЄС – Франція, Німеччина, Іспанія та Італія – обережно ставляться до ініціативи. Водночас країни Балтії та Скандинавії закликають до швидшої реалізації проекту.
Дрони над країнами ЄС
За останні кілька тижнів країна-агресор Росія влаштувала серію провокацій у Європі: дрони РФ вторгалися на територію Данії, Польщі та Румунії. Крім того, російські винищувачі порушували повітряний простір Естонії.
22 вересня над двома країнами Північної Європи – Данією та Норвегією – було зафіксовано появу невідомих дронів. Через них оголошували тривогу, аеропорти Осло та Копенгагена на кілька годин зупиняли роботу.
У ніч проти 25 вересня міжнародний аеропорт Ольборг на півночі Данії призупинив усі рейси у зв’язку з появою “безпілотників у небі”.
Ввечері 25 вересня у Данії знову закривали повітряний простір над аеропортом Ольборг. Причиною, як і минулого разу, стала поява у небі невідомих дронів.
У ніч проти 26 вересня у Швеції зафіксували невідомі безпілотники над східним архіпелагом Карлскруни. Дрон пролетів безпосередньо близько від бази Військово-морських сил Швеції.
Того ж дня, 26 вересня, Служба громадської безпеки у Вільнюсі зафіксувала три польоти дронів поблизу аеропорту. Через це затримали виліт чотирьох літаків, а ще три прибули пізніше від запланованого часу.
Ввечері 26 вересня на півночі Німеччини над територією землі Шлезвіг-Гольштейн, що межує з Данією, були зафіксовані невідомі безпілотники.
27 вересня над аеропортом Схіпхол у Нідерландах помітили невідомий дрон. Через це одну зі злітно-посадкових смуг закрили на 45 хвилин.
Також кілька разів було порушено повітряний простір Молдови, Румунії, Польщі та Латвії. Проте ці інциденти відрізняються тим, що тут достеменно відомо – дрони були російські. Вони потрапили в повітряні простори цих країн під час атак РФ на Україну, а у випадку з Латвією дрон зайшов із боку Білорусі.
Як повідомляв OBOZ.UA, українські військові розпочали розгортання в Данії місії для поширення досвіду захисту від дронів. Саме наші спеціалісти й технології можуть стати ключовим елементом для майбутньої європейської “Стіни дронів”.
Джерело: OBOZ.UA
