Саміт БРІКС у Казані, який триватиме з 22 до 24 жовтня, розглядається Кремлем як дипломатичний “тріумф”, демонстрація своєї стійкості до санкцій та відсутність повноцінної міжнародної ізоляції. Саміт стане найбільшим у Росії від часу вторгнення в Україну, і російський диктатор Путін максимально використає його, аби показати, що спроби Заходу ізолювати Москву провалилися.
Для Росії ця група є ключовим інструментом у плані повалення глобального панування США та знищення влади американського долара, і цю мету значною мірою поділяють Китай та Іран, але не інші члени групи.
Лише 24 із 38 запрошених країн відправлять своїх лідерів, а шість узагалі не візьмуть участі у саміті. З різних причин будуть відсутніми лідери провідних держав так званого Глобального Півдня – Саудівської Аравії та Бразилії. Однак головні учасники цього “відбілювання іміджу” російського диктатора – голова КНР Сі Цзіньпін, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді та, ймовірно, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш – приїдуть до Росії.
Про те, що принесе російському диктатору саміт БРІКС, – у матеріалі OBOZ.UA.
Путін поза ізоляцією?
Торік, коли країни БРІКС зібралися у ПАР, Путін був змушений залишитися вдома, щоб уникнути арешту за ордером МКС. Цього разу диктатор РФ сподівається продемонструвати, що він не один у своєму протистоянні з Заходом та будівництві багатополярного світу. З точки зору Путіна, саміт БРІКС у Казані є ідеальним місцем. Це і безпека, і символічна демонстрація відсутності ізоляції Росії.
Кремль, напевне, тріумфуватиме, коли Путін позуватиме для фотографій із лідерами країн-учасниць, включно з Нарендрою Моді та Сі Цзіньпіном. Так, на 15-му році свого існування БРІКС мало чого досяг. Однак на цьому саміті Кремль сподівається надати об’єднанню ваги та продемонструвати, що РФ має “велике коло друзів”, може протистояти домінуванню Штатів та захиститися від санкцій.
Якщо участь у путінському заході президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який продовжує балансувати між Заходом та Сходом, не є надзвичайною подією, то головною “гіркою пігулкою” для багатьох стане ймовірна присутність на саміті у Казані генсека ООН Гутерреша.
Попри те, що щодня з’являються нові повідомлення про масовані обстріли цивільних об’єктів України та її мирних жителів, про інші численні воєнні злочини Росії, генеральний секретар ООН усе ж, схоже, має намір сфотографуватися з Володимиром Путіним. Повідомляється, що причини візиту Гутерреша полягають в тому, що БРІКС запропонував ООН кілька реформ. Однак для тих, хто уявляв, що вторгнення Росії в Україну та добре підтверджені численні воєнні злочини російських військ призведуть до того, що Путін та РФ стануть міжнародними ізгоями, – це, м’яко кажучи, велике розчарування.
Протистояння Заходу та “незаходу”
Пропаганда Росії позиціонує саміт у Казані як прямий виклик Заходу, і Путін прагне подати його як свою коаліцію, до якої входять більш впливові гравці, ніж ті, які пов’язані із західними державами. Кремль підкреслює – до групи входять одні з найгустонаселеніших країн світу, називаючи її “глобальною більшістю, за якою майбутнє”.
Сьогодні до БРІКС входять 10 держав. До Бразилії, Росії, Індії, Китаю та ПАР приєдналися Іран, Єгипет, Ефіопія, Об’єднані Арабські Емірати й Саудівська Аравія, яка ще остаточно не оформила своє членство. Невтомна пропаганда Москви успішно вловлює антизахідний настрій на Глобальному Півдні та намагається залучити до БРІКС якомога більше країн. Але привабливість цієї організації пояснюється радше міццю китайської економіки, потенційними багатомільярдними кредитами від КНР і розчаруванням у невдачах Заходу, ніж схваленням Путіна або його антизахідного запалу.
Більшість країн БРІКС (включно з Китаєм та Індією) із Заходом або активно співпрацюють, або хочуть співпрацювати. Ба більше, до БРІКС входять чи прагнуть вступити союзники Заходу (ОАЕ, Саудівська Аравія, Туреччина).
Заяви та бажання російської пропаганди показати БРІКС як повноцінну силу – одне, а реальність все ж дещо інша. Наприклад, до об’єднання входять явні противники – Іран та Саудівська Аравія. Китай та Індія, які навряд чи зможуть повноцінно знайти спільну мову щодо багатьох питань, дедалі глибше стаючи конкурентами у багатьох сферах. Тож БРІКС – скоріше платформа, яка збирає тих, хто незадоволений Заходом, і дозволяє їм висловити це невдоволення, адже відверто антизахідними країнами (на сьогодні) можна назвати хіба що Росію та Іран.
Мирний план
Певний час тому Китай активізував протидію українському мирному плану, проштовхуючи альтернативний документ. Для реалізації цього задуму залучено країни Глобального Півдня та створено платформу “Друзі миру”, учасники якої погодилися з пропозиціями Китаю та Бразилії щодо припинення війни в Україні.
У Кремлі обіцяють “докладно обговорити” мирний план КНР та Бразилії саме під час БРІКС у Казані. При цьому основою серйозних переговорів цей “план Глобального Півдня”, який переважно грає на руку Москви, навряд чи може стати. Росія просто хоче продемонструвати, що нібито не відкидає мирні переговори, але насправді до них і не прагне, невтомно повторюючи, що будь-яке припинення вогню та переговори можливі лише тоді, коли Україна “погодиться” на висунуті Путіним вимоги – виведення військ із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, позаблоковий статус тощо.
Відмовитися від долара
Росія вже кілька років докладає всіх зусиль, щоб переконати країни БРІКС у необхідності створення такого собі аналога SWIFT – альтернативної долару світової системи платежів, яка буде невразливою до санкцій Заходу. Москва використає саміт у Казані як доказ того, що спроби Заходу ізолювати Росію не мали успіху, й активніше просуватиме ідею створити нову фінансову систему, яка “поклала б край домінуванню американського долара”. Таке рішення допомогло б РФ, зокрема, врегулювати платежі у торгівлі навіть із такими дружніми країнами, як Китай, де місцеві банки бояться проводити розрахунки з російськими контрагентами, оскільки можуть постраждати від санкцій США. Дійшло до того, що росіяни вимушені подекуди перейти на бартерні розрахунки, адже у такій консервативній сфері, як міжнародні платежі, змінити ситуацію, та ще й настільки кардинально, просто неможливо.
Усі чудово усвідомлюють, чим зумовлена суєта Росії навколо цього питання, але ламати власні системи, щоб зробити приємне їй, не стане ніхто. Це й зрозуміло, адже за інформацією МВФ, на частку долара припадає понад 80% торгових операцій і 60% валютних резервів.
Найімовірніше, на цей проєкт чекає доля “єдиної валюти БРІКС”, яку у 2022 році запропонувала створити Москва, обіцяючи покінчити з гегемонією долара та “диктатом” його “господарів” в особі США. Наразі запровадження єдиної валюти на рівні блоку “не розглядається”, оскільки країни БРІКС до неї “не готові”, повідомив напередодні Володимир Путін.
Перші невдачі саміту
“Роздуванню” Кремлем значущості заходу певною мірою завадили Саудівська Аравія, чий кронпринц Мохаммед бен Сальман не приїде на саміт, відправивши замість себе міністра закордонних справ, і Казахстан, президент якого Токаєв хоча й відвідає зібрання, але відмовився вступати в БРІКС. Окрім того, Кремль “втратив” і президента Бразилії Лулу, який не поїде до Росії за порадою лікарів, а візьме участь у саміті лише по відеозв’язку.
Саудівська Аравія, яка не приєдналася до санкцій, після початку війни залишалася ключовим союзником Кремля на ринку нафти. Хоча адміністрація Джо Байдена восени 2022 року вмовляла саудитів збільшити видобуток, щоб замінити російські барелі, що потрапили під ембарго, бен Сальман залишився вірним союзу з Путіним і, навпаки, скоротив постачання на 2 млн барелів на день. Метою було утримувати ціну близько 100 доларів за барель. Але за два роки настрої в Ер-Ріяді почали змінюватися. Королівство стурбоване зниженням своєї частки на ринку і має намір перейти до політики збільшення видобутку, навіть якщо для цього доведеться довго терпіти низькі ціни. Заявляється, що ціна бареля може обвалитися до 50 доларів, що дуже сильно вдарить по економіці РФ. Зважаючи на усе це, навряд саудівському принцу є про що говорити з Путіним.
Стосовно нібито дружнього Казахстану, то напередодні саміту стартувала “торгівельна війна” між ним та РФ. Москва тимчасово заборонила ввезення казахських сільгосппродуктів, традиційно виявивши у таких випадках “порушення фітосанітарного контролю”. За “цілком випадковим збігом” це сталося якраз наступного дня після заяви офіційної Астани про неготовність вступати до БРІКС у найближчому майбутньому, хоча пропозиції про вступ надходили. При цьому президент Казахстану не відмовився від участі в казанському саміті й навіть виступить там 24 жовтня.
Візит генсека ООН до Путіна стане скандалом світового рівня
Основне завдання Путіна на сьогодні – прорвати міжнародну ізоляцію і показати, що його не цураються лідери провідних держав. Саміт БРІКС за участю Сі Цзіньпіна та Нарендри Моді для цього підходить. Також він бачить у БРІКС можливість створити альтернативу світовим інституціям та намагатися кинути виклик Заходу – таку думку в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA висловив народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
На його думку, утворення БРІКС не має сильного внутрішнього взаємозв’язку, адже там зібралися країни з різними політичними, геополітичними й економічними інтересами. Таке собі зібрання “лебедя, рака та щуки”, тобто дуже різноманітних країн з різними національними інтересами, які не можуть створити спільні інституції, які були б функціональні та ефективні. Наприклад, той самий Китай чи Індія мають різні інтереси з Іраном і навіть Росією. Тому досягти консенсусу буде дуже важко. Тобто поки що БРІКС має, скоріше, символічний характер, а Путіну не вдасться створити альтернативу наявному світовому економічно-політичному порядку, як би він не намагався цю ілюзію підтримувати. Хоча спроби можуть бути, наприклад, створити власну валюту, але все це провалиться.
“Стосовно візиту Гутерреша, то якщо це відбудеться, треба буде порушувати питання, наскільки він відповідає посаді генсека ООН. Генеральний секретар ООН не може брати участь у тих заходах, які поляризують світову спільноту. Не кажучи про те, що він дозволяє Путіну використати себе для легітимізації російських злочинів та агресії проти України. Я сподіваюсь, що він не поїде. Якщо все ж таке станеться, то Україна та держави-члени ООН, наші союзники мають ставити дуже жорстке питання про те, щоб усувати його з посади. Це величезний політичний скандал”, – зазначив Олександр Мережко.
Джерело: OBOZ.UA
