Російські авіабудівники цього року поставили лише один із 15 запланованих комерційних літаків. На це вплинули санкції, які стосуються іноземних комплектуючих, а також високі процентні ставки, які стримують інвестиції.
Як пише Reuters, про це свідчать дані швейцарської компанії з авіаційної розвідки ch-aviation. Після того, як західні санкції перекрили РФ доступ до літаків та запасних частин іноземного виробництва, російські авіакомпанії покладаються на складні непрямі шляхи імпорту для постачання критично важливих компонентів.
“Немає компонентної бази, немає технологій, немає виробничих потужностей, немає інженерів. Щоб створити все це з нуля, знадобляться роки, а то й десятиліття”, – сказав один із представників російської авіаційної галузі.
Як санкції змінили авіабудування в РФ
У 2021 році Росія додала до свого парку 52 нових комерційних літаки, у тому числі 27 від Airbus, три від Boeing і 22 Sukhoi Superjets, побудовані з імпортних деталей. Вони використовуються авіакомпаніями Aeroflot, S7, Red Wings, Rossiya та Ural Airlines.
Відтоді в РФ додалося лише 13 нових літаків. Це 12 Superjet, які використовують кілька російських авіакомпаній, та один Ту-214, двомоторний вузькофюзеляжний літак, призначений для середньомагістральних рейсів.
Уряд країни-агресорки неодноразово переглядав свої виробничі цілі. У середині 2024 року він скоротив ціль поставок на 2024-2025 роки з 171 до 21 літака. Минулого місяця чиновники заявили, що цілі будуть переглянуті знову, посилаючись на високі процентні ставки, які зробили фінансування дорожчим і сповільнили виробництво.
Державний конгломерат “Ростех”, який контролює виробництво літаків Superjet-100, Ту-214, пасажирських літаків Іл та нового літака МС-21, зазнає труднощів із дотриманням термінів.
Росія й надалі залежить від іноземних комплектуючих
Незважаючи на зусилля щодо локалізації виробництва, Росія продовжує покладатися на іноземних постачальників.
Митні дані, з якими ознайомилося агентство Reuters, показують, що у 2024 році через посередників з Туреччини, Китаю, Киргизстану та ОАЕ було імпортовано деталей на суму щонайменше 300 000 доларів.
Серед них були компоненти французької компанії Safran, американської Honeywell та британської Rolls-Royce. Наразі немає жодних доказів того, що ці компанії порушили санкції.
Росія розробила систему паралельного імпорту, що дозволяє ввозити товари в країну через третіх осіб без відома чи згоди виробника.
Компанія Honeywell заявила, що не постачає жодного обладнання, деталей чи продукції жодній компанії в Росії та “активно працює над виявленням та припиненням будь-якого можливого перенаправлення нашої продукції до Росії через третіх сторін”.
У Rolls-Royce заявили, що вони не ведуть бізнес з особами чи організаціями, на які поширюються санкції. “Ми також маємо активну та надійну програму дотримання санкцій, яка включає перевірку контрагентів та активний моніторинг і повідомлення про підозрілі запити державним регуляторам”, – сказав речник.
Що кажуть у РФ
Зараз Росія намагається вирішити унікальну та “надскладну” проблему, заявив минулого місяця міністр промисловості і торгівлі Антон Аліханов. “Жодна інша країна у світі не виробляє повністю імпортозаміщені літаки”, – сказав він.
Зменшення пропозиції в авіаційній галузі за умови високого попиту призводить до зростання цін для споживачів. Ціни на квитки стабільно зростали протягом 2023 та 2024 років, свідчать дані Росстату.
Тим часом Москва була змушена проявити креативність, звернувшись до авіакомпаній з країн Центральної Азії, таких як Казахстан та Узбекистан, з проханням виконувати внутрішні російські рейси.
Як повідомляв OBOZ.UA, у Росії ще один літак зіткнувся з відмовою двигуна в повітрі. Airbus A321 авіакомпанії “Уральські авіалінії” виконував рейс із Москви до Сочі і був змушений здійснити екстрену посадку. Це вже щонайменше восьмий такий інцидент із літаками російських авіакомпаній за місяць і ще досить м’який приклад колапсу російської авіації.
Джерело: OBOZ.UA
