Європейський Союз не стане знижувати квоти на імпорт української аграрної продукції до рівня до повномасштабної війни. Втім, вони будуть на 80% нижчими, аніж у 2022-2024 роках. Найболючішого удару завдадуть виробникам пшениці та цукру.
Як повідомляє Reuters, про відповідне рішення було оголошено 4 липня – воно відповідає попередній домовленісті, якої було досягнуто на початку тижня. Як зазначається, такі обмеження мають на меті дві цілі:
- захистити європейських фермерів від надмірного імпорту;
- стимулювати Україну переорієнтувати експорт на ринки Азії та Північної Африки.
Нові квоти стали відповіддю на масові протести європейських аграріїв через зростання конкуренції з боку української продукції. У опублікованому документі йдеться, що ліміти діятимуть у межах оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною, яка охоплює 40 позицій.
Втім, держави-члени ЄС ще мають остаточно затвердити її кваліфікованою більшістю голосів. Якщо це станеться, нові річні квоти на ключові українські аграрні товари будуть такими:
- пшениця – 1,3 млн тонн (на 30% більше за довоєнні 1 млн, але на 70–80% менше, ніж у 2022–2024 роках, коли щороку постачалося до 6,5 млн тонн);
- цукор – 100 тис. тонн (проти довоєнних 20 тис., але менше за пік у 500 тис. тонн 2023/24 сезону);
- ячмінь – 450 тис. тонн (відповідає поточному обсягу, але лише половина від минулих років);
- м’ясо птиці – 120 тис. тонн (замість попередніх 90 тис.).
Крім того, країни Євросоюзу зможуть самостійно запроваджувати додаткові обмеження, якщо внутрішній ринок буде загрожений.
Після початку повномасштабної війни ЄС на знак солідарності відкрив ринки для українського продовольства, скасувавши мита та квоти. Це дало змогу аграріям експортувати рекордні обсяги зернових, цукру й птиці. Але через внутрішній тиск з боку фермерських лобі Єврокомісія вирішила повернутися до контрольованого режиму торгівлі.
В асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” назвали нові квоти “кроком назад” і наголосили, що вони суттєво обмежать експортний потенціал. Зернотрейдери, зі свого боку, заспокоюють: українське зерно, зокрема пшениця, залишається конкурентним і має всі шанси знайти попит на альтернативних ринках, зокрема в Азії та Африці.
У Брюсселі пояснили, що кроки спрямовані на збереження балансу між підтримкою України та стабільністю ринку в самому ЄС, де фермери вже стикаються з підвищеними витратами та суворішими екологічними нормами. Окремо вони занепокоєні майбутньою угодою з МЕРКОСУР, яка ще більше загострить конкуренцію в агросекторі.
Як вже повідомляв OBOZ.UA, до кінця чинного року в межах Угоди про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі і діють квоти, розраховані за формулою “7/12”. Тобто вони пропорційно розподілені до періоду з червня по грудень (тобто 7 з 12 місяців року), що відповідає терміну дії нинішнього регламенту.
Джерело: OBOZ.UA
