Імпортери одягу в Україну використовують різноманітні схеми для ухилення від сплати податків. Загалом Держподаткова служба (ДПС) запобігла розповсюдженню схемного податкового кредиту з ПДВ на понад 1,5 млрд грн.
Про це заявив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”). Він зазначив:
- у 2023 році 280 імпортерів ввезли в Україну одяг на 12,2 млрд грн;
- у поточному їхня кількість склала 275, а вартість ввезеного одягу перевищила 15,5 млрд грн.
“Робота Держприкордонслужби та ДПС призвела до збільшення надходжень від імпортерів одягу до Державного бюджету. Вони зросли у поточному році порівняно з минулим на 20,7% (з 1 до майже 1,3 млрд грн)”, – йдеться у повідомленні.
Які використовують схеми
За словами Гетманцева, одним із найпоширеніших методів мінімізації податків є суттєве заниження митної вартості товару. Наприклад:
- ціна розмитнення ременя ТМ Brioni виробництва Євросоюзу складає 36 грн;
- за даними інтернет-магазинів, продаж в Україні такого ременя здійснюється за ціною 23 360 грн, “тобто зі зростанням ціни у 799 разів”.
“Аналогічно ціна розмитнення штанів жіночих ТМ Dolce & Gabbana виробництва Євросоюзу складає 184 грн, при цьому за даними інтернет-ресурсів магазинів продаж в Україні таких штанів здійснюється за ціною 114 567 грн, (зростання ціни – 621 раз); ціна розмитнення пальта ТМ Hugo Boss виробництва Євросоюзу складає 53 грн, при цьому за даними інтернет-ресурсів магазинів продаж в Україні такого пальта здійснюється за ціною 21 500 грн (зростання ціни – 406 разів)”, – розповів нардеп.
Ще одна схема – розмитнення товарів відомих брендів під виглядом дешевих. У т.ч. китайських товарів. Наприклад:
- У митних деклараціях імпортером за відповідним кодом УКТ ЗЕД (Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності) назва товару зазначається загальними фразами (“Сукня жіноча текстильна з бавовни” маловідомого ТМ Gralice, країна виробництва сукні – КНР).
- Такий товар імпортується у дуже значних обсягах (від 100 одиниць однієї партії).
- Ціна розмитнення такої сукні (з урахуванням імпортного мита та ПДВ) складає 135 грн.
- При реалізації сукні за цим же кодом УКТ ЗЕД назва товару у податковій накладній вказується як сукня з незрозумілим набором цифр та латинських букв, ідентифікувати які неможливо (ймовірно, це внутрішній артикул суб’єкта), і ціна реалізації такої сукні зростає до 187 042 грн. (З ПДВ). Тобто у понад 1 386 разів.
Використання цієї схеми, за словами Гетманцева, дозволяє реалізувати інші імпортовані за цим кодом УКТ ЗЕД та непродані за податковими накладними товари за готівку без податків. А крім того:
- легалізувати брендовий товар в Україні;
- легалізувати доходи, одержані злочинним шляхом.
Також нечесні імпортери використовують схему із заміною коду УКТ ЗЕД імпортованого товару при продажу в Україні – щоб уникнути зупинення реєстрації податкової накладної. Суть схеми:
- Імпортер ввозить за кодом УКТ ЗЕД товар “додаткові речі до одягу з натуральної шкіри” – наприклад, 51,7 тис. ременів за ціною від 30 до 88 грн загальною митною вартістю 2,7 млн грн.
- Під час реалізації товарів із зазначеним кодом УКТ ЗЕД у податкових накладних імпортером зазначається реалізація лише 129 ременів за ціною від 218 до 12 950 грн. на загальну суму всього 331,8 тис. грн (з ПДВ).
- Решта товарів, що реалізуються за вказаним кодом УКТ ЗЕД (на загальну суму 1,1 млн грн з ПДВ) за даними податкових накладних – це взуття, сумки, рюкзаки, гаманці, кредитниці, намисто, парасольки тощо, “які обліковуються за іншими кодами УКТ ЗЕД, та походження яких невідоме, оскільки імпорт та придбання в Україні таких товарів відсутні”.
Використання цієї схеми, за словами нардепа, дозволяє реалізувати інші імпортовані за цим кодом УКТ ЗЕД і непродані за податковими накладними товари за готівку без податків. А крім того:
- легалізувати товар, походження якого не встановлено, “тобто контрабанду чи контрафакт”, за іншими кодами УКТ ЗЕД;
- легалізувати доходи, одержані злочинним шляхом.
“Суб’єкти, що використовують вищевказані схеми мінімізації податків, імпортують одяг виключено в інтересах усім відомих торгівельних мереж брендових дороговартісних товарів (поштучна реалізація раніше згаданих товарів за реальними цінами брендових товарів здійснюється виключено на суб’єктів, яким ці мережі належать)”, – підкреслив Гетманцев.
Суть ще однієї схеми полягає в тому, що імпортером ввозяться значні партії одягу “насипом”, при цьому через обсяги та специфіку транспортування її розмитнення здійснюється в кілограмах, а не штуках.Така схема, за словами нардепа, характерна, зокрема, для імпортерів секонд-хенду, у зв’язку з чим “встановити точну кількість того чи іншого товару в партії неможливо”.
“У подальшому цей товар продається в Україні на адресу платників ПДВ в штуках, із назвою, вказаною загальними фразами (на кшталт “сукня” чи “штани”), та за реальною вартістю бренду, однак на підставі вищевказаного ідентифікувати вартість розмитнення такого товару та торгівельну націнку при його продажу не є можливим. Однак, очевидним є не співпадіння товару за вагою, а також відсутність залишків товарів, які фактично були реалізовані за кеш без сплати податків”, – пояснив Гетманцев.
Загалом, зазначив він, уже встановлено 16 імпортерів, які скористалися цією схемою. Усі вони включені до переліку ризикових, внаслідок чого “запобігли поширенню схемного податкового кредиту з ПДВ на суму понад 486 млн грн”.
Як повідомляв OBOZ.UA, водночас в Україні планують скасувати норму про несплату ПДВ при отриманні поштового відправлення з-за кордону вартістю менше ніж 150 євро. Законопроєкт щодо податку на дешеві посилки вже розробляють народні депутати.
Джерело: OBOZ.UA
