На фронті в Україні були ліквідовані двоє російських окупантів Дмитро Істомін та Євгеній Інкін. Обидва служили у правоохоронних органах у Росії і були засуджені за жорстоке вбивство двох дівчат у Бурятії: розслідування тривало близько 20 років і завершилося тривалими тюремними строками для вбивць.
Однак вже за рік після оголошення вироку Істомін та Інкін підписали контракти з міноборони РФ і вирушили на війну, а у квітні цього року стало відомо про їх ліквідацію. Подробиці повідомив OSINT-дослідник Necro Mancer.
Так, першим на концерт до Кобзона вирушив Інкін. Колишній співробітник МВС РФ, котрий за зґвалтування та вбивство двох дівчат 17 і 18 років, у бурятському селищі Селегінськ був у 2023 році засуджений до 17 років колонії, підписав контракт з МО РФ менш ніж за рік після вироку. З тюрми він навесні 2024 року вирушив на фронт в Україну. Втім, довго повоювати вбивці українські воїни не дали: його було ліквідовано ще у серпні 2024 року у районі села Парасковіївка Покровського району, що на Донеччині.
“Дорога додому” для ліквідованого вбивці виявилася довгою: поховали його у Селегінську, де Інкін жив і де вчинив вбивство, 11 квітня цього року. Щоправда, у місцевій адміністрації при написанні некролога вирішили не згадувати, чим “прославився” новоспечений “герой”, обмежившись вказівкою, що ліквідовано його було “при виконанні військового обов’язку”, а також висловивши співчуття “люблячій мамі, сестрі, дружині та двом дітям” вбивці та воєнного злочинця.
Спільник Інкіна, Дмитро Істомін, котрий на момент вчинення подвійного вбивства у Бурятії був водієм ВОХР, не надовго “відстав” від свого “товариша”. Як і Інкін, Істомін у 2023 році був визнаний винним і засуджений до 18 років позбавлення волі – і синхронно з ним підписав контракт, аби з тюрми поїхати на війну. Щоправда, на відміну від “люблячих родичів” Інкіна, рідні Істоміна навіть нікуди буде сходити до нього на могилку.
“Другий фігурант справи про вбивство дівчат у Журавлинній паді (назва місцевості у Селегінську, де було знайдено тіла вбитих. – Ред.), на той момент водій ВОХРу Істомін Дмитро Васильович після року відсидки теж вирушив у “СВО” та загубився. Тіла, що характерно, не знайшли. Визнали загиблим так”, – написав Necro Mancer.
Про визнання загиблим засудженого за подвійне вбивство “героя Росії” у РФ стало відомо також у квітні, незабарм після похорону Інкіна.
Подвійне вбивство Інкін та Істомін вчинили ще у 2002 році. Вони відпочивали в одній компанії з двома жительками Селегінська: 17-річною Євгенією Шевкуновою та 18-річною Катериною Патеюк. З “пікніка” додому дівчата так і не повернулися.
Згодом неподалік від селища, у місцевості з назвою Журавлина падь, були знайдені тіла замордованих дівчат: обох спершу зґвалтували, а потім вбили і вкинули в яму.
Розслідування та подальший суд над вбивцями розтягнулися на близько 20 років. Цікаво, що перший суд присяжних виправдав вбивць, однак це рішення було скасоване після оскарження – і “перевертні” таки отримали тюремні строки.
Підписавши контракти з міноборони РФ Інкін та Істомін вочевидь розраховували обдурити долю та уникнути покарання за скоєне, однак українські воїни відновили справедливість – і ліквідувалии злочинців, котрі, вбивши у себе в країні, приїхали вбивати ще й українців.
Нагадаємо, 25 квітня стало відомо, що підмосковній Балашисі внаслідок вибуху авто помер російський генерал-майор Ярослав Москалик. Авто, яке невідомі залишили у дворі будинку, де жив російський воєнний злочинець, вибухнуло у момент, коли він проходив повз нього.
Вибухова хвиля російського генерала відкинула на кілька метрів, шансів вижити у нього практично не було.
А у російському Брянську у повітря злетіло авто провідного російського конструктора, що модернізував російські засоби РЕБ. Разом з ним було ліквідовано його підлеглого.
Джерело: OBOZ.UA
